Публікації

«НПМ знають, бояться, ненавидять, і це успіх»: щорічний форум моніторів

10

Території несвободи в країні поменшало: за час роботи Національного превентивного механізму (НПМ) кількість місць несвободи в Україні зменшилась на півтори тисячі (з 6 тисяч у 2012 році до 4,5 тисячі у 2016 році). Про це йшлося під час Форуму моніторів Національного превентивного механізму, який відбувся поблизу Києва.

За словами Уповноваженої ВРУ з прав людини Валерії Лутковської, з 65 НПМ, які існують у світі, український – один за найуспішніших, якій змінює практику утримання людей у місцях несвободи.

«НПМ – це моя найулюбленіша дитинка в офісі. Я пишаюсь тим, що вона з’явилась. Я мріяла про створення НПМ, ще коли працювала в Мін’юсті. У мене є причини пишатись НПМ, тому що на сьогодні ми є одним із найуспішніших національних превентивних механізмів у Європі: і враховуючи, скільки місць несвободи ми встигаємо об’їхати за рік, і якість наданих рекомендацій, і права, які ми іноді самостійно брали на себе. Я дуже сподіваюсь на те, що незалежно від того, що буде відбуватись у країні, саме монітори будуть супроводжувати цю дитинку НПМ у подальшому у житті. Я впевнена, що спільнота моніторів не дозволить знищити хоча й маленький, але вже такий ефективний механізм», – заявила Валерія Лутковська.

Генеральний секретар Асоціації із запобігання катувань (Женева) Марк Томпсон записав відеопривітання для учасників щорічного Форуму моніторів НПМ. За його словами, його вразила кількість місць несвободи, які відвідали українські монітори.

«Наша співпраця з українським НПМ є довготривалою та плідною, зокрема, це і підтримка моніторингу місць несвободи, допомога в обміні досвідом з іншими НПМ у різних частинах світу. Для нас українська модель «Омбусдмен+», коли представники Офісу Омбудсмена працюють разом з громадськими моніторами, дуже цікава, оскільки до неї залучається велика кількість людей з різних верств населення, різних куточків країни, які оперативно виконують надважливе завдання – моніторинг місць несвободи. Крім того, надважливо, що змінюється поводження з паліативними хворими, що є співпраця з парламентом, який може змінити законодавство, відбувається вдосконалення Кримінально-виконавчого кодексу», – відмітив Генсек Асоціації із запобігання катувань.

За словами голови правління Центру інформації про права людини Тетяни Печончик, у кожного монітора НПМ, яких зараз вже 176, є особиста історія.

«Для мене НПМ – дуже особиста історія. І про український Крим, де я п’ять років тому пройшла базовий тренінг та стала монітором. Це й історія про український Донбас, куди ми їздили з моніторинговими візитами у зону конфлікту. НПМ – це можливість побачити фантастичних людей, як виховательки інтернатів, які вивозили дітей із зони конфлікту. НПМ – це історія і Майдану, коли монітори відвідували відділки, в які привозили людей та витягували незаконно затриманих. НПМ – це історія про наші загальні цінності: професійність, саморозвиток та самоорганізацію. НПМ – це відкритість. Він один з найбільш відкритих превентивних механізмів у світі», – розповіла Тетяна Печончик.

Директор Програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» МФ «Відродження» Роман Романов наголосив на тому, що для роботи НПМ є декілька викликів: це й підтримка мотивації в умовах волонтерства, посилення внутрішніх механізмів самоврядування, спроба політизувати інститут Уповноваженого, зростання рівня нетолерантності частини населення.

«Ви не можете діяти в вакуумі, незважаючи на сучасний стан у країні. Зараз у значної частини населення зменшився рівень нетолерантності до порушення прав людини: дехто вважає, що деякі речі допустимі. Тому голос НПМ має бути голоснішим, його повинні почути. Ключовими на цьому етапі розвитку я вважаю підтримку мотивації та формування цього середовища. Також взаємодію, оскільки відбувається розширення, оновлення. Це не має бути тільки група з людей, яка багато років знає один одного. Ключовою також є самоврядність. Тому що внутрішня система взаємодії, контакти мають посилювати середовище й формуватися у такий спосіб, щоб взаємодія отримувала визнання всієї мережі. Крім того, адвокація, яка веде до впливу. Унікальність мережі моніторів полягає у тому, що тут є можливості поєднувати інституту омбудсмена та типову громадську діяльність: контроль, спостереження, рішення», – наголосив Роман Романов.

Як додала Валерія Лутковська, викоренити порушення прав людини вкрай важко, тому діяльність НПМ особливо важлива.

«Сподіваюсь, що НПМ буде існувати завжди. Яким чином зробити так, щоб побороти катування, як йти далі, – дуже складне питання. Це питання, яке залежить не тільки від нашої з вами професійності, але й спроможності зрозуміти ефективні рекомендації тими органами влади, які мають їх виконувати. Тому що зазвичай у відповідь на наші рекомендації ми отримуємо листа про те, що грошей нема. Хоча щоб припинити катування, гроші не потрібні», – підкреслила омбудсмен.

П’ятий щорічний форум моніторів Національного превентивного механізму організований у співпраці з Офісом Уповноваженої ВР України з прав людини, Експертним центром з прав людини, ОО «Україна без тортур», Центром інформації про права людини, Освітнім домом прав людини (Чернігів), Асоціацією УМДПЛ за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Джерело