Публікації

Ромське самоврядування: як роми можуть допомогти собі самі?

Ромське самоврядування

Загальновідомі прислів’я «Допоможи собі сам» чи дещо жорсткіше «Порятунок потопаючих – справа самих потопаючих» попри свій, як багатьом здається, цинізм, все ж таки доволі справедливі. Як не банально це звучить, але якщо людина хоче покращити своє життя, їй не варто очікувати на подачки «добрих дядьків», задля покращення. Більше того, як показує досвід, те, що подароване – не ціноване. Саме тому, як свідчать численні статистичні дані, найкращі результати люди отримують тоді, коли самоорганізовуються в групи, щоб спільними зусиллями самим вирішувати свої питання. Більше того, дуже часто, так звані подарунки меценатів, не потрібні, а подеколи і образливі.Тільки сама громада найкраще знає, що їй потрібно задля свого розвитку. Маємо проблему – маємо швидке вирішення/результат.

Найпоказовішим прикладом в цьому плані є, напевно, об’єднання співвласників багатоповерхових будинків (ОСББ). Подібні форми самоорганізації набувають популярності у містах України, зокрема й закарпатських. Головна мета ОСББ – самостійно вирішувати питання функціонування будинків, не розраховуючи на те, що колись будинком займеться ЖРЕР.

Керуючись, зокрема, й досвідом ОСББ, але насамперед положеннями про органи самоорганізації населення активісти ромської громади та Благодійний фонд «Розвиток» вперше в Україні ініціювали створення в Мукачеві органу самоорганізації ромської громади. Спільно з «Мукачівським правозахисним центром», ромською громадою м.Мукачево було розроблене Положення про орган ромського самоврядування.

Останнім аргументом у створенні даного органу, стало відверте ігнорування мукачівською міською владою проблеми відсутності водопостачання у ромському таборі. Ба більше, представники міськради заявили, що ця проблема суто ваша, і вирішуйте її самостійно. Ромська громада готова на це, лише у законному полі.

Принципи роботи органів самоорганізації населення (ОСН)

Право на створення органів самоорганізації населення (ОСН) гарантується Конституцією України (стаття 140). ОСН — це представницькі органи, що створюються мешканцями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення завдань, передбачених Законом України «Про органи самоорганізації населення».

Органами самоорганізації населення є будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети районів у містах, сільські, селищні комітети. Загалом ОСН поділяють на три типи. Ромський ОСН підпадає під третій: органи самоорганізації населення, що утворюються частиною мешканців населеного пункту — будинкові, вуличні, квартальні комітети (індивідуальної забудови), а також комітети мікрорайонів.

Головними завданнями органів самоорганізації населення є:

1) створення умов для участі мешканців у розв’язанні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України;
2) задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг;
3) участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм.

Органи самоорганізації населення створюються за територіальною ознакою. Територією, на якій діє орган, може бути частина населеного пункту, на якій проживають мешканці, які ініціювали створення ОСН. Дозвіл на створення видає орган місцевого самоврядування, що діє, зокрема, на даній території.

Загалом, порядок створення ОСН, розмежування повноважень з органами місцевого самоврядування, функції керівництва та членів органу, фінансування, ймовірні порушення організацією та інші правила детально розписані, чітко визначені, що дає змогу розробити власне Положення, не вигадуючи чогось нового та чітко дотримуючись схеми. Забігаючи наперед, зауважимо, що при розробці Положення про створення органу самоорганізації ромської громади, ми також дотримувалися схеми, за якою створюються ОСН.

Досвід і проблеми

Звичайно, за час, відколи в Україні існують ОСН, вже можна підбити деякі підсумки їхньої діяльності. Звісно, мало хто сперечатиметься, що прояв ініціативності громадян, які хочуть самотужки, відносно невеличким колективом, вирішувати нагальні для себе питання, – це дуже добра справа. Однак і негативні явища також спостерігалися.

Кілька років тому Відділ стратегій розвитку громадянського суспільства та протидії корупції підготував аналітичну записку, в якій був описаний досвід взаємодії ОСН з органами місцевої влади та бізнесом, а також проблеми, які виникали у ході співпраці.

Зокрема, в записці відзначається, що ОСН в Україні з роками реально розвиваються, ростуть і розширюють сфери діяльності в системі місцевого самоврядування та розвивають нові форми співпраці з органами місцевої влади. Зокрема, окрім традиційних – покращення житлово-комунальних послуг, забезпечення благоустрою території та інформування громадян про діяльність органів місцевої влади, ОСН все частіше почали займатися плануванням розвитку територіальної громади. Результатом активної діяльності ОСН стало включення пропозицій громади до програм економічного та соціального розвитку міст, безпосередня участь членів ОСН у процесі розробки статутів та інших локальних нормативно-правових актів.

Автори записки наголошують, що співпраця з органами самоорганізації приносить користь і органам місцевої влади. Залучаючи ОСН в якості виконавців соціальних проектів, ради ефективніше вирішують питання соціального захисту інвалідів, боротьби із бездомністю, дитячої безпритульності та бездоглядності, профілактики важких соціальних хвороб і т.д.

В цілому, місцеві ради з часом самі почали усвідомлювати переваги від делегування повноважень ОСН. В різних містах України міські ради делегували органам самоорганізації повноваження по складанню протоколів про адміністративні правопорушення, залучення на договірних засадах коштів населення на будівництво, розширення, ремонт і утримання об’єктів соціальної інфраструктури, заходи щодо охорони навколишнього природного середовища тощо.

Органи самоорганізації самостійно розробляють різноманітні програми по благоустрою території, ремонтах, комунікаціях і т.д. і міські ради охоче виділяють на це кошти, адже ці питання більше не будуть головним болем влади.

Але, не все й так райдужно. В багатьох містах громадяни не проявляють належної ініціативи та не хочуть само організовуватися, вважаючи, що не зможуть вплинути на владу. На думку авторів, основними проблемами у взаємостосунках органів самоорганізації та місцевих органів влади є, зокрема, неспроможність або небажання представницьких органів територіальних громад визначити місце ОСН у системі місцевого самоврядування. В багатьох містах ради не готові до партнерства з представниками територіальних громад.

Втім, труднощі в співпраці органів самоорганізації та влади – це такі собі проблеми росту, які, при мудрій організації, цілком можливо вирішити. За умов їх соціального партнерства при виробленні політичних рішень щодо соціально-економічного розвитку територіальної громади органи самоорганізації населення зможуть реалізувати свій потенціал як найефективнішого механізму соціальної активізації громадян.

Самоорганізація ромів

Що стосується створення органу самоорганізації ромської громади (ОСРГ), то Положення розроблялося Благодійним фондом «Розвиток» спільно з представниками ромської громади. Участь в цій роботі органу місцевого самоврядування дуже важлива – зрозуміло, що без зацікавленості та реальної участі місцевої влади подібний проект втілити в життя дуже складно чи навіть і неможливо.

В Положенні наголошується, що ОСРГ є складовою частиною системи місцевого самоврядування у м. Мукачево і утворюється для вирішення окремих питань місцевого значення. Тобто орган самоорганізації – це повноцінна одиниця місцевої влади, яка займатиметься своїм напрямком. Тим паче, що ОСРГ самостійні у своїй діяльності і не мають над собою вищестоящих органів та організацій.

завдання органу самоорганізації – варто написати повністю:

– участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм;
– забезпечення кожній людині безпечного для життя навколишнього середовища;
– зберігання і раціональне використання природних ресурсів;
– здійснення обґрунтованої політики розвитку ромської громади;
– створення умов для працевлаштування жителів ромського поселення та їх матеріально-фінансової самостійності;
– покращення матеріально-побутових умов ромської громади;
– створення умов життя в місці компактного проживання ромів, що сприяють досягненню фізичного, культурного, морального і духовного розвитку особистості;
– організація закладів по підтримці здоров’я жителів ромської громади;
– розширення доступних для ромського громади форм користування соціально-культурними, спортивними закладами;
– надання підтримки в розвитку національно-етнічних, вікових, фахових, культурних, релігійних та інших груп населення, створення умов для їх діяльності і мирного співіснування, участі в них широкого кола жителів ромського поселення;
– забезпечення ефективного захисту від злочинності, правопорушень, будь-яких форм насильства та дискримінації.

Обраними до ОСРГ мають право всі мешканці території, на якій створюється орган. При цьому неприпустимі обмеження прав мешканців на участь у роботі організації через будь-які причини.

Крім того, у Положенні розписані права на власність та користування земельними ділянками, а також обов’язки, пов’язані з цим. Зокрема, вказано, що кожен мешканець ромського поселення має право власності на землю і право оренди земельних ділянок, розташованих на території міста, а також брати в оренду комунальні ділянки для підприємницької та іншої діяльності. Звичайно ж вказуються й наслідки невиконання земельних угод. Розібратися із земельними питаннями ромів особливо важливо, оскільки, як відомо, проблема самовільної забудови та внаслідок цього відсутність реєстрації – одна з найгостріших в ромській громаді.

Крім того, Положення про створення ОСРГ описує матеріальну основу діяльності органу, комунальне замовлення для території ромської громади, права та обов’язки ромських мешканців (наголошується, зокрема, що Положення зобов’язує ромів не порушувати прав і свобод інших жителів), форми реалізації ромською громадою прав при здійсненні місцевого самоврядування, символіка та територія, у межах якої діє ОСРГ.

Розділ «Повноваження органів самоорганізації ромської громади» розкриває, чим ОСРГ буде займатися. Зокрема, представлятиме інтереси мешканців мікрорайону в міськраді та її виконавчих органах, а також в РДА та органах державної влади. А також брати участь у розробці та подавати у встановленому порядку пропозиції до проектів місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, організовувати на добровільних засадах участь мешканців у здійсненні заходів а найрізноманітніших напрямках, здійснювати контроль за якістю наданих громадянам житлово-комунальних послуг, ремонтів, допомагати навчальним, спортивним, культурним закладам.

Враховані в Положенні також співпраця з правоохоронними органами, прийом та опрацювання звернень громадян, облік мешканців мікрорайону, представництво в суді за дорученнями окремих мешканців мікрорайону та багато іншого.

Важливо, що органи державної влади та місцевого самоврядування не мають права втручатися у діяльність ОСРГ, якщо цього не передбачає законодавство України. Крім того, орган самоорганізації може оскаржити в суді рішення і дії органів влади, підприємств,, установ, якщо вважатиме, що вони зачіпають інтереси ОСРГ.

Що стосується відповідальності самих членів органу самоорганізації, то їхні рішення, дії чи бездіяльність можуть бути оскаржені в міськраді або ж у суді. Крім того, за дії, які суперечать законодавству, діяльність ОСРГ може бути взагалі припинена.

Підсумки

Як бачимо, над Положенням про створення органу самоорганізації проведена доволі кропітка робота. Втім, документ не обов’язково є остаточним – за бажанням його можна доповнити й змінити.

Ми надаємо великого значення створенню ОСРГ, оскільки вважаємо, що подібні органи допоможуть ромській спільноті швидше й ефективніше вирішувати всі наболілі питання, притаманні ромам і, як остаточна мета, зроблять серйозний крок у плані інтеграції ромської спільноти в українське суспільство.

Законодавча база дає можливість чітко уявити собі можливості, які отримує ОСРГ, мати впевненість, що в своїй діяльності орган не виходить за рамки закону і більш-менш чітко спрогнозувати, що конкретно для своєї громади може зробити орган самоврядування.

Головна цінність самоорганізації населення полягає в тому, що вона передає бажання самих мешканців, що проживають на території. Важливішими стають інтереси мешканців, які думають про майбутнє, хочуть керувати розвитком території й не бояться брати відповідальність на себе.

Органи самоорганізації ромської громади виступають важливим самостійним елементом системи місцевого самоврядування. Вони дозволяють представникам ромської національної меншині брати участь у вирішенні питань місцевого значення і здійснюють передані їм повноваження місцевої ради. І в цьому плані є в деякій мірі владними структурами, оскільки є спільні риси з органами місцевого самоврядування та іншими органами публічної влади.

Водночас працювати вони будуть на громадських засадах та, найімовірніше, на території мікрорайону, де й створений ОСРГ, тож будуть ближче до громади. В цьому орган більше нагадуватиме громадську організацію.

Заснування ромських органів самоорганізації, на нашу думку, дійсно стане серйозним кроком у цьому напрямку. Участь ініціативних представників ромської громади в покращенні життєвих умов на своїй же території повинна дати їм усвідомлення, що при правильному підході змінити щось реально і своїми силами. А їхній приклад служитиме зразком і менш ініціативним співмешканцям по мікрорайону.

Прес-центр Благодійного фонду “Розвиток”

P.S. Проект «Проведення адвокаційної кампанії на підтримку розвитку ромського самоврядування в Закарпатській області» реалізується Благодійним фондом «Розвиток» при підтримці Європейської Комісії та Мережі Меншин Східного Партнерства.