Публікації
Печерні роми Іспанії (переклад з англійської)
Роми, які мігрували із регіону Пенджаб (Північна Індія) близько 1000 років тому, прибули в Іспанію у 15 столітті. Ці племена, в основному, влаштовувалися в Барселоні, на північ та схід Андалусії. В той час, поки деякі вели кочовий спосіб життя, інші проживали в ромських кварталах.
З прекрасним видом на провінцію Гранада, великі ромські сім’ї жили в печерах, які були побілені всередині й зовні для кращого відбиття світла. Наявність в печерах дверей, які розділяють кімнати, створюють образ химерних котеджів на схилах пагорба. Кухні прикрашені мідним посудом, кімнати з чорно-білими фотографіями, стало місцем для щасливого життя ромів до приходу великих повеней, та подальшої евакуації в 1960-х роках. Саме після цих трагічних подій, кількість, так званих, печерних ромів значно скоротилася. Після цих повеней, багато ромів не змогли відбудувати та повернутися в свої житла. Тому, починаючи із 1990 року, цей регіон потрохи почав розбудовуватися для туризму.
Сьогодні, ми не будемо презентувати вам сухі історичні факти про історію ромів. Ми пройдемо мандрівним шляхом разом із Анною Руїз, яка на свої очі бачила унікальне явище – печери, в яких жили, живуть й будуть жити роми Іспанії. Роми, які відомі в Іспанії як «gitanos» заробляли на життя кошкарством, фермерством, ковальством, кінною торгівлею. Деякі з них й ворожили.
Моя перша зустріч із ромкою була дуже цікава. Одного дня, я прогулювалася вулицями історичної Гранади, коли раптом до мене підійшла ромка. Вона була вдягнута в яскраву червону спідницю; в її чорних косах рясніла не менш барвиста квітка. «Морена (брюнетка), – сказала вона мені, – дозволь мені прочитати твою руку». Послухавши про себе, я вирішила віддячити, вкладаючи їй в руку монети. Проте вона сказала, що монети приносять нещастя.
Ворожок можна зустріти й всередині печери. На цій фото зображена 90річна ворожка Кармен Майя, яка тримає руку відомого фотографа українського походження Дмитра Кесселя й розповідає те, що вона бачить.
Роми Іспанії завжди любили музику й танці. Ця пристрасть і творчий шлях її показу й призвели до появи унікального мистецтва – фламенко. Гітанос принесли свій музичний стиль із Індії в Іспанію, де вони піддалися впливу із іншими культурами, які зустрічалися на їх шляху міграції.
У провінції Гранада, що в Андалусії, роми живуть в печерах на пагорбі Сакромонте (Sacromonte), який нависає над арабським кварталом, відомим ще як Албайзин. Цей ромський квартал був домівкою для ромів з часів їх прибуття – більше як 500 років. Печери, що на схилі, зручні для своїх мешканців, адже вони обладнані водопроводом та електрикою.
Впродовж вечора, відбуваються концерти класичного та сучасного фламенко для туристів. Ці шоу відомі як Замбрас (Zambras). Інтер’єр прикрашений фотографіями, історичною пам’ятю фламенко, а також численними мідними посудинами, які прикріплені до вибілених стін. Приміщення по колу облаштовані стільцями для глядачів, в той час, як співаки й танцюристи виступають для захопленої аудиторії в центрі.
Яскрава, колоритна та захоплююча музика, пісні й танці продовжуються близько години. Наприкінці свого шок, артисти закликають глядачів до уроку фламенко. Я не очікувала, що запрошення надійде й до мене. Не дивлячись на те, що я сама є вчителькою танців, я отримала незабутній досвід. Він для мене виражається у фразі: «День, коли я танцювала зі справжніми ромами Іспанії!»
Роми проживають по всій Іспанії; проте найбільше їх в Андалусії – понад 300 тисяч. З 1996 року, щорічно, 22 листопада відзначається День Ромів Андалусії.
Якщо у вас буде можливість відвідати цей чудовий ромський район, знайте, що цей досвід буде для вас незабутнім. Насолоджуйтесь імпровізованим виступом фламенко на вулицях Іспанії, або ж, відвідайте ромські печери в Гранаді та оцініть їх унікальність і ауру таємниці ромської душі вираженої в мистецтві.
Переклад публікації Ірини Миронюк
Благодійний фонд “Розвиток”