* Обов’язково перегляньте відео-ролик про цікаву історію ромського народу. Натисніть в правому нижньому кутку на знак “субтитри”, аби переглянути український переклад ролику. Приємного перегляду

Європа є домівкою для 10-12 мільйонів ромів, але багато європейців і досі не можуть відповісти на основне питання: «Хто такі роми?». Мало хто із них можуть розповісти про їх історію.

Це надзвичайно складна та суперечлива тема, зокрема тому, що «роми» не є однорідною, гомогенною групою людей. Вони включають у себе так звані суб групи ромів, як Романічал (Romanichal) в Англії, Кейл (Kale) в Уельсі та Фінляндії, Гітано (Gitano) в Іспанії, Сінті (Sinti) в Німеччині, Польщі, Австрії та Італії, Ашаклі (Ashakli) в Косово, Єгиптяни (Egyptians) в Албанії, Беяш (Beyash) з Хорватії, Романлар (Romanlar) з Туреччини, Домарі (Domari) з Палестини та Єгипта, Лом (Lom) з Арменії та багато інших. Багато із цих груп мають власну історію та етногенез.

Роми не слідують одному релігійному віросповіданню: Сінті – католики; Ашакалі та Романлар – мусульмани; Калдераш і Ловарі – п’ятидесятники; Мандрівники – протестанти.

Проте, є багато спільного між різними групами ромів. До прикладу, роми мають спільну лексичну основу в різних діалектах ромської мови. Є загальні норми поведінки ромів, щодо того, що значить бути ромом (поводитися із гідністю та повагою, що відповідає справжньому рому), що може бути частиною ромського світогляду.

Ромські групи в основному мають схожі професії, які спираються на традиції мобільної економіки, заповнюючи ринкові ніши такі як дрібна торгівля худобою та іншими тваринами (коні, собаки, птахи). Ромські ремісники забезпечували своє проживання із ремонту речей, які вважалися «неекономічними», наприклад: кишенькових годинників, чайників, порцелянових тарілок. Також вони були цілителями (і знахарями з використанням різних зборів трав) для «людей країни», в якій вони проживали.

Мобільність була невід’ємною частиною ідентичності ромів. Це не про всіх, хто кочували за допомогою своїх вагончиків чи на конях. Роми займалися сільським господарством, ремісництвом, торгівлею, ремонтом доріг та покрівель. Обробка всіх видів металу завжди була частиною так званої «ромської економіки», так само як і ремісниче виробництво (плетіння кошиків, виготовлення бамбукових меблів, ручок для ножів, обробка різьбленням та прикрашення вагончиків та ін.). Багато із самоназв ромських груп походять від професій, якими займалися роми, наприклад балканський Sepetçiler це той, хто плете кошики. Ці професії були певними навиками, а в подальшому і професіями, які використовувалися як основи для організації оподаткування ромів в минулому.

Що ж об’єднує всі ці групи в цьому багатому різноманітті? Ідея про спільну спадщину – пам’ятку про те, що «ми інші» «аутсайдери». Також вимальовується зв’язок в діалектах: важливі, чи основні слова, які позначають воду, хліб, дорогу, благословення, удачу, привітання та прощання можуть бути однаковими в ромських діалектах. Експерти, що досліджували (досліджують) мову романі визначили ці спільні риси аби зобразити минуле і спадщину ромів, яку вони спільно розділяють.

Поняття історичного шляху, оповідання про «довгий шлях ромів» після 1000 років, як вони залишили індійські землі, є одним із компонентів ромської ідентичності з сильними доказами в захист правдивості цього. Але, не всі італійці походять від римлян та етрусків, так само як і не всі представники ромських груп є нащадками вихідців із Індії. Тим не менш, думка про «уявне співтовариство» не є фантастикою, а є тим символічно значущим моментом, який має на меті об’єднати осіб навколо ідей спільної спадщини та приналежності до чогось одного – більш значущого. Роми, в цьому розумінні, є людьми, які, як і інші, були розкидані по територіям багатьох країн впродовж багатьох років та в силу різних обставин.

Як зазначив один ромолог головним є те, що на відмінно від інших народів : «ми не маємо єдиного духовенства, єдиного святого писання, землі обітованої куди ми могли би повернутися, але ми створені не для того аби терпіти і виживати. Ми насправді тут, аби жити на світі. Потреба йти далі від цього й досягти процвітання, рівності, звільнення від злиднів, відчуження та страждання, щоб стати повноправними громадянами на землях де ми живемо і досягти такого рівня потенціалу, аби створити генія нашого існування так, щоб зрозуміти чого ми насправді можемо досягти».

Переклад Ірини Миронюк,
Благодійний фонд “Розвиток”

Джерело

PS: Центри правової інформації та консультацій, які надають безоплатну правову допомогу ромському населенню працюють при підтримці програми “Рома України”, Міжнародного Фонду «Відродження». Детальніше про діяльність мережі центрів, основи та принципи роботи читайте на сайті www.legalspace.org в розділі “Посилення правових можливостей ромських громад”. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження», інших громадських, релігійних, політичних організацій та приватних осіб.