Внаслідок ранньої вагітності і народження дитини, все майбутнє маленької дівчинки виявляється під загрозою. Відсутність освіти і часто підірване здоров’я прирікає її проводити життя в злиднях, безсиллі і безправ’ї.

У будь-якій точці світу бідні і малоосвічені дівчатка в порівнянні з їх більш багатими й освіченими однолітками більш схильні до ризику завагітніти в ранньому віці. Крім цього, ризик завагітніти у віці 12-15 років вище у дівчаток, які є представниками етнічних або маргіналізованих груп. Такі дівчатка не мають права вибору в житті та майже не мають доступу до послуг у сфері охорони репродуктивного здоров’я. Не мають доступу до інформації про протизаплідні засоби і безпечний секс, а також до відповідних медичних послуг.

Щороку мільйони дівчаток пропускають підлітковий період і з дітей відразу стають матерями з дорослими обов’язками. Якщо сьогодні про них ще дбають батьки, то завтра вони вже опиняються на утриманні чоловіка, що в свою чергу замикає коло ґендерної нерівності, залежності, безсилля і безправ’я.

У попередніх публікаціях ми вже говорили про те, що в цивілізованому розвитку роми відстають від націй, поруч з якими проживають. А тому в ромському суспільстві дотепер нормальними вважаються речі, які вже здаються архаїзмом і не вписуються в рамки сучасної людини. Причини відставання ромів на поверхні: близько тисячі років тому, вони як кочовий народ з’явилися в Європі, але живучи поруч з корінними націями, жили відокремлено, в умовах ворожості і неприйняття. Цілком логічно, щоб врятувати свій рід, роми заходили в глибоку ізоляцію і практично не сприймали цивілізовані досягнення, які отримували їх сусіди з корінних націй.

Світова соціальна проблема

Однією з численних традицій ромського народу, що нині не сприймається українцями, є ранні шлюби і, відповідно, ранні вагітності. Якщо в Україні віддати дівчинку заміж, як тільки вона досягне дітородного віку (років 12-13), вважалося нормальним ще років 100-150 тому, то у ромів така ситуація є нормальною і навіть схвалюється і понині.

Вагітність підлітків небезпідставно вважається міжнародною соціальною проблемою бідних і маргінальних верств населення. Традиції ранніх шлюбів і вагітностей, як правило, зараз вважаються нормальними в так званих країнах, що розвиваються і в цілому визнані соціальною проблемою.

Проблема турбує міжнародні інститути настільки, що в 2013 році, Фонд народонаселення ООН назвав темою року саме підліткову вагітність. За даними ООН щорічно в світі вагітніють близько 16 мільйонів дівчат у віці 15-19 років. Лідерами в цій не надто оптимістичною статистикою є країни Центральної Африки, Південної Азії та Америки, країн Карибського басейну. Тобто тих держав, які в даний час вважаються бідними і відсталими. Роми в перелік не потрапили, тому що не мають власної країни, але в іншому випадку, швидше за все, були б серед лідерів. Побічно про це свідчить і те, що проблема дитячого і підліткового заміжжя дуже актуальна для Індії – прабатьківщини ромів. Причому найбільш гостро питання стоїть в найбідніших ортодоксальних штатах країни.

Колись – норма, а зараз – аномалія

Історично ранні шлюби пов’язані з релігіями, згідно з якими головна і майже єдина роль жінки зводилася до продовження роду. Позначався і малий середній вік людей в стародавні часи, коли «затягувати» з вагітністю просто було неможливо.

Кардинально ситуація змінилася в 19 і особливо в 20 столітті. Розвиток медицини значно підвищив тривалість життя. Паралельно розвивалося рух за права жінок, який стверджував, що «слабка стать» має такі ж здібності і права на повноцінне життя, і не обмежується лише народженням і вихованням дітей.

Рух за права жінок призвів до того, що зараз жінки займаються політикою, бізнесом і наукою, отримують повноцінну освіту нарівні з чоловіками, а також будь-яку професію за бажанням і своїм здібностям. Зрозуміло, що при таких умовах дівчата-підлітки в основному про народження дітей взагалі не думають. Нові можливості привели до того, що інститут сім’ї відходить на задній план, а багато жінок взагалі не хочуть народжувати. Така ситуація дуже не подобається традиціоналістам, які б’ють на сполох: це може привести до краху інституту сім’ї. Напевно, повна відмова від сім’ї – це дійсно крайність. Втім, зовсім поруч з такими вільними жінками ми спостерігаємо іншу крайність: масові підліткові шлюби і народження дітей дітьми.

Справа не в заробітках

Схильні все спрощувати люди легко знаходять причини масових вагітностей у неповнолітніх ромок. Оскільки з часу зростання в Україні матеріальної допомоги на дитину чи не всі вчинки ромів схильні пов’язувати з цим, то не стала винятком і підліткова вагітність. Іншими словами, багато наших співвітчизників вважають, що ромки рано народжують, прагнучи якомога швидше отримати ці гроші. Той факт, що ранні шлюби, а відповідно і народження дітей, в ромському суспільстві практикуються століттями, до уваги не береться.

Тим часом, навіть якщо матеріальна вигода і є причиною народження підлітком, то, по-перше, вона не головна і не єдина, а по-друге, навряд чи це бажання самої дівчинки. Перш за все, заміжжя в юному віці – це давня традиція закритого ромського товариства, яка, з огляду на ізоляцію таборів від зовнішнього світу, практично не має шансів піти в минуле самостійно.

Зрозуміло, що 13-14 річна дівчинка, яка бачить навколо себе тільки таке життя, і сама вважатиме, що це норма. Якщо ж вона навіть не захоче такого шлюбу, то не зважиться піти проти традицій, тому що такий «саботаж» може завершитися навіть скандалом і публічним вигнанням з табору. Як і в багатьох інших питаннях, підліткова вагітність в ромському суспільстві перетворилася на замкнуте коло, який самостійно не розірветься ніколи.

Страшна статистика

Проблему підліткової вагітності піднімають на міжнародному рівні не тому, що більше нічим зайнятися. Коли це явище масове, воно тягне за собою цілий букет різноманітних проблем. По-перше, це дуже негативно відбивається на здоров’ї юних мам. Вагітність і пологи – це самі по собі великі навантаження і стрес для організму жінки. В юному віці все ще більше ускладнюється. І чим молодша мама, тим гірші наслідки для здоров’я від вагітності. По-друге, це нестача кальцію в організмі. Підлітковий вік – це період, коли люди бурхливо ростуть. Тому кальцій дуже потрібен як юної мами, так і плоду в її утробі. Цього мікроелемента просто не вистачає для двох. Тим більше, в складних умовах життя, коли про вітаміни мало хто знає. Наслідок – порушення будови кісток.

«Засуджувати нас легко, складніше – зрозуміти, – філософськи розмірковує Клара Ковач, мешканка ромського поселення, з соціальним працівником Благодійного фонду “Розвитку “, – наш народ не повинен боротися зі своїми традиціями, якщо прийняті ранні шлюби, нічого нам з цим не поробиш, вони будуть існувати і далі. Треба це прийняти, і думати над тим, як ці традиції адаптувати до умов сучасного суспільства. Ми розуміємо, що теж повинні йти на зустріч, але на це піде не один десяток років».

Як правило, рання вагітність часто супроводжується відхиленнями: це сильний токсикоз або плацентарна недостатність. Викидні в таких умовах – зовсім не рідкість. Народжені діти мають малу вагу, частіше схильні до розвитку патології і нерідко помирають немовлятами. Організм же мам недостатньо розвинений, щоб народжувати. Пологи проходять дуже складно, нерідкі і випадки смерті.

Переконливіше, ніж слова, говорить статистика Всесвітньої організації охорони здоров’я. На частку підлітків припадає 11% пологів в світі. При цьому, на них припадає 23% хвороб, пов’язаних з вагітністю і пологами. 2,5 мільйона неповнолітніх щорічно здійснюють небезпечні аборти, які згодом, у дорослому житті, приводять до серйозних проблем зі здоров’ям.

У Латинській Америці ризик смерті під час пологів серед дівчат у віці до 16 років в чотири рази вище, ніж у жінок 20-29 років. На частку неповнолітніх породіль припадає 65% всіх акушерських свищів, які призводять до катастрофічних наслідків в житті, як фізіологічним, так і психологічним.

Сумні дані і для новонароджених. Серед дітей, народжених матерями у віці до 20 років, мертвонародження і смертність протягом першого тижня на 50% більше, ніж аналогічний показник у матерів у віці 20-29 років. Крім того, неповнолітні матері безвідповідальні. Вони значно частіше курять і вживають алкоголь протягом вагітності, що ще негативно відбивається на здоров’ї їхніх дітей.

Тягар на суспільстві

Нічого хорошого в масової підліткової вагітності немає і для соціуму. Просто задуматися: фізіологічно дівчинка здатна завагітніти і виносити дитину вже в 12-13 років. Це приблизно шостий шкільний клас – час, коли тільки приступають до більш – менш серйозної освіти, бо тільки недавно діти навчилися добре читати, писати, множити і ділити. Замість того, щоб разом з ровесниками відсвяткувати свято першого дзвоника і штурмувати шкільні дисципліни, щоб в майбутньому знайти собі гідну професію, молоді мами змушені залишати школу і таким чином ставити хрест на своєму власному майбутньому. Освіта вони майже повністю більше не продовжать ніколи.

Уже з такого юного віку вони стають фінансовим тягарем для суспільства, яке змушене утримувати і матерів-підлітків та їхніх дітей.

Утримувати їх, з великою ймовірністю, доведеться протягом багатьох років, якщо не все життя. Навіть коли діти підростуть, жінка, через відсутність освіти, зможе виконувати тільки некваліфіковану, найбільш низькооплачувану роботу і без соціальної допомоги не зможе жити. Чергове ціле покоління жінок виростає темними, неосвіченими, нездатними навчити чомусь новому своїх дітей.

Права та обов’язки

Проблема підліткової вагітності нерозривно пов’язана з питаннями прав людини. Вагітна дівчинка, кидаючи школу, позбавляється свого права на освіту. І на оборот, дівчинка, яка не позбавлена права на освіту і продовжує відвідувати школу з меншою ймовірністю завагітніє. Таким чином, реалізація одного права дає їй більше можливостей реалізувати інші права.

Але крім прав осіб, в якому б віці він не був – має і обов’язки. У 29 статті Загальної декларації прав людини говориться: кожна людина має обов’язки перед суспільством, у якому тільки й можливий вільний і повний розвиток її особи.

Згідно із законом повнолітнім вважається дівчина після настання 17 – річчя. До цього часу вона є дитиною, відповідальність за неї несуть батьки, які не мають права ніяк її експлуатувати. В іншому випадку є підстави позбавити їх батьківських прав. Але на практиці це тільки в разі, якщо відповідальні за цю ділянку роботи працівники соціальної служби взагалі цікавляться, що відбувається з неповнолітніми. Досвід показує, що зайвий раз в ромський табір вони вважають за краще не ходити, а доля дітей, які там ростуть, їх цікавить не дуже сильно.

Але навіть якщо б соціальні служби раптом поставили собі за мету чітко відстежувати випадки експлуатації неповнолітніх в ромських таборах і зверталися з батьками так, як цього вимагає закон, вони б зіткнулися зі стіною нерозуміння і ненависті з боку дорослих ромів, які сприйняли б це як грубе втручання в чужі сімейні справи і тиском з боку органів влади.

Роми поки ще не здогадуються, що в цивілізованому світі їх традиції вважаються дикістю і караються законом. Як це може бути неправильним, якщо так само робили їхні батьки з їх сестрами? На жаль, в своїй більшості так само вважають і самі дівчата. Тому в цілому подібні історії вилазять надзвичайно рідко, хоча їх навіть і не намагаються тримати в секреті.

Як і в багатьох інших випадках, спроби пояснити ромам, що видавати неповнолітніх дочок заміж і дозволяти їм народжувати дітей з зовсім юного віку, натикаються на високу глуху стіну нерозуміння, побудовану на міцному фундаменті традицій. Наївно сподіватися, що інформаційними брошури або однієї лекцією вдасться переконати ромів, що вся модель їх укладу життя – неправильна.

Нарешті, люди завжди важко сприймають зміни, що йдуть в розріз з їх уявленнями про життя. Свого часу наші предки так само з нерозумінням ставилися до того, що жінки повинні мати рівні права з чоловіками, що освіта – це дійсно необхідна кожній дитині річ, що діти теж є особистостями, які мають право на вибір в житті. Зараз всі ці речі для більшості очевидні. Хоча зовсім недавно з історичної точки зору все було зовсім інакше.

Або змиритися, або переучувати

У зв’язку з особливостями кочового способу життя і соціальною ізоляцією роми в своїй масі «прогуляли» ці уроки, які саме життя давала корінним європейським народам. І зараз ми зіткнулися з традиційною для народів, що живуть по сусідству з ромами, проблемою: або терпіти їхні традиційні пристрої, або переучувати їх, переконувати, що в сучасних умовах ці традиції вже є архаїчними і нежиттєздатними.

Довгий і важкий, який не дає стовідсоткових гарантій, але фактично безальтернативний шлях – це численні консультації, семінари та курси, на яких ромам доступно б пояснювали, чим загрожує і як відкидає в розвитку традиція ранніх шлюбів і раннє народження дітей. Недостатньо донести цю думку до дівчат. Зрозуміти хибність цього шляху, перш за все, повинні батьки, від яких залежить доля їхніх дочок. В ідеалі доносити ромам ці ідеї повинні їх одноплемінники, які не живуть традиційно в ромському суспільстві і вже досягли успіху в житті.

Зараз українське законодавство не передбачає існування програм відповідального батьківства. Програм, які доступною мовою пояснювали б неповнолітнім дівчатам, що таке материнство. Розповідали, що як матері, вони повинні забезпечити своїм дітям умови для зростання і розвитку, в тому числі і забезпечити середню освіту. Оскільки і самі не зуміли отримати достатню навчання, такі мами навряд чи здатні дати щось значно краще власним дітям.

Не існує на державному рівні і програм, що запобігають ранні вагітності. Тому дана проблема досить актуальна і для українського населення, хоча, можливо, і не в таких масштабах, як серед ромів.

Тепер ми можемо з упевненістю, озираючись на інші держави, стверджувати: неповнолітня вагітність і багатодітність – це перш за все ознака бідних країн, що розвиваються, для яких характерний низький рівень освіти і велика відданість давнім традиціям. Тобто ця проблема безпосередньо пов’язана з рівнем освіченості. Освіченість ромів – головний крок до вирішення цієї соціальної проблеми.

Автор: Олег Григор’єв