Публікації
Ромські народні казки Френсіса Грума із ХІХ століття
Френсіс Хіндес Грум (Francis Hindes Groome (1851 – 1902) англійський письменник, був одним з невеликої групи фольклористів 19 століття, який занурився в життя ромів. Його інтерес до ромів зародився ще у школі, та продовжувався при навчанні в Оксфорді. Він не закінчивши університет, впродовж шести років жив разом із ромами. Там, він знайомиться із своєю майбутньою дружиною Есмеральдою.
Його стаття «Роми», яка була опублікована в 9 виданні Британської Енциклопедії зробила його відомим світу, як ромолога. В 1899 році він опублікував свою найголовнішу роботу «Ромські народні казки». Він також був співредактором перших трьох випусків відомого журналу «Gypsy Lore Society’s» .
«Ромські народні казки» є скарбницею класичної ромології і зробить захоплюючим читання для всіх, хто зацікавлений в історії та культурі ромського народу та фольклору в цілому. Ці розповіді не є казками у повному розумінні цього слова; часто вони є філософськими, складними та реальними історіями, з використанням дорослих життєвих ситуацій. Грум редагуючи цей матеріал не вжив жодної спроби, аби виправити сюжетні прогалини або невідповідності, щоб не змінити контексту. Він просто дозволяє оповідачеві огорнути нас захоплюючими розповідями та поринути у казковий ромський світ.
Книга складається із 9 розділів, де можна знайти історії ромів із Туреччини, Румунії, Буковини, Уельсу, Англії та інших країн та регіонів. Для вас ми переклали одну із ромських історій прямісінько із Трансільванії.
Cтворення скрипки
У хатині на горі, в самісінькому лісі, жила дівчина зі своїми чотирма братами, її батьком, і матір’ю. Сестра любила красивого та багатого мисливця, який часто ходив лісом, але який ніколи не зупинявся поговорити з красивою дівчиною. Мара плакала день і ніч, тому що красивий чоловік ніколи не приходив до неї. Вона часто говорила з ним, але він ніколи не відповідав, і продовжував свій шлях. Вона співала пісню:
«Дорога людина з далекої країни,
Протягни свою руку до мене;
Обійми мене, якщо хочеш своїми руками;
Любовно тебе поцілую»
Вона співала її частіше і частіше, але він не звертав ніякої уваги. Знаючи, що сама не може нічого вдіяти, вона вирішила викликати диявола. «О, чорт, допоможи мені». Диявол прийшов, тримаючи дзеркало в руці, і запитав, що вона хоче. Мара розповіла йому свою історію, і оплакувала йому свою печаль. «Якщо це все, – сказав диявол, – то я можу тобі допомогти. Я дам тобі дзеркало. Покажи його своєму коханому, і він навіки закохається в тебе». Коли мисливець прийшов в ліс, то Мара чекала його із дзеркалом в руці. Коли єгер побачив себе в дзеркалі, він вигукнув: «О ні! Це диявол робить, це його витівки! Я бачу себе». І він побіг геть, і ніколи більше не приходив до лісу.
Тепер Мара плакала і вдень і вночі, бо красивий чоловік ніколи не приходив до неї. І вона вирішила ще раз викликати диявола, бо більше ніхто їй би не допоміг. Диявол прийшов і запитав, що вона хоче. Мара розповіла, як мисливець втік, коли він побачив себе в дзеркалі. Диявол засміявся і сказав: «Нехай він біжить, я спіймаю його; як і ти, він належить мені. Ви двоє дивилися у дзеркало; і всякий, хто дивиться в дзеркало належить мені. А тепер я допоможу тобі, але ти повинна віддати мені своїх чотирьох братів». Мара погодилася. Диявол пішов і повернувся в нічний час, коли чотири брата вже спали, і зробив із них чотири струни різної товщини.
Потім сказав диявол: «Віддай мені і твого батька». Мара відповіла: «Добре, я віддам тобі мого батька, тільки ти повинен допомогти мені». З батька диявол зробив коробку: це була основа скрипки. Тоді він сказав: «Віддай мені і твою матір». Мара відповіла: «Добре, я віддам тобі і мою матір, тільки ти повинен мені допомогти». Диявол посміхнувся, і зробив із матері палицю, і додавши до неї кінську волосину зробив смичок. Диявол почав грати, і Мара то сміялась, то плакала. Диявол сказав: «Коли твій коханий прийде, ти зіграй для нього на скрипці, і тоді він покохає тебе навіки». Мара грала, і мисливець почув її гру і підійшов до неї.
Через дев’ять днів прийшов диявол і сказав: «Вклоніться мені, я ваш господар». Вони не хотіли це робити, і диявол забрав їх. Скрипка залишилася лежати в лісі на землі, до часу коли бідний ром побачив її. І коли він грав, він обирав, чи будуть люди плакати чи сміятися.
Переклад Ірини Миронюк з наступних джерел:
https://en.wikipedia.org/wiki/Francis_Hindes_Groome
http://www.sacred-texts.com/neu/roma/gft/