Мукачівські держслужбовці трактують закон по своєму, до часу, поки суд не зобов’яже виконувати свої прямі обов’язки

Здається дивним, що в Україні, яка вже з січня перейшла на видачу, так званих, електронних паспортів – існує проблема видачі навіть паперових. Так, найбільше з проблемою ідентифікуючих документів зіштовхуються представники ромської нацменшини. Хоча проблема є не локальною – суперечності існують в законодавстві України. До юристів Благодійного фонду «Розвиток» часто звертаються із проблемою неможливості отримання ідентифікуючих документів через ускладнену схему їх видачі. Саме тому, юристи фонду ще у 2012 році розпочали розроблення змін до законодавства, які були покликані полегшити процедуру отримання документів, які посвідчують особу. Ці зміни були представлені вдруге 18 листопада минулого року у Секретаріаті Уповноваженого ВРУ з прав людини.

Проте, співробітники Благодійного фонду «Розвиток» розуміють, що просування ідеї полегшення життя певної категорії осіб – є важкою роботою. Особливо з погляду на ксенофобське ставлення до ромів не лише звичайних громадян, але й державних службовців. Саме тому, у грудні 2015 року проводилася адвокаційна кампанія, яка була покликана привернути увагу суспільства до кричущих проблем, які існують в ромській громаді.

Нажаль, увага основних агентів в, так званій, допомозі у видачі документів – представників РАЦСу не була привернута. Впродовж всієї нашої роботи, ми зрозуміли, що лише через судову тяганину можливо заставити РАЦС читати норми закону так, як на це вказує суд; робити свою роботу тоді, коли вкаже суд. А це все не просто так для людини. Для пересічного громадянина це гроші, час. Для представників ромської громади, окрім вище переліченого, це ще й сльози, образи й приниження. Адже, як показує наша практика, без супроводжуючого соціального працівника чи юриста – реалізувати своє право майже не можливо. Люди залякані, стомлені й майже безсильні перед агресивно налаштованими держ. службовцями.

Саме в такому емоційному стані до нас, в Благодійний фонд «Розвиток», звернулася зневірена ромка із донькою: «Вже понад 2 роки нас ганяють із суду в РАЦС (вже є 4 рішення суду, які РАЦС по Мукачівському району не виконує) і так по колу. А це все для нас: час, нерви, непорозуміння, кошти. Судові збори ще й так виросли. І я не розумію за що я плачу такі великі гроші, якщо і результату немає? Моя дочка ніхто, бо в неї немає свідоцтва. Я вже не маю сил», – були першими словами з якими звернулася мама Розалія Керп, яка хотіла отримати свідоцтво про народження для своєї доньки Міли Керп (імена змінено з етичних міркувань).

Впродовж 2014-2015 років мати та донька, які вказані вище, зверталися до відділу реєстрації актів цивільного стану по Мукачівському району для державної реєстрації народження Керп Міли, тобто отримання свідоцтва про народження, проте їй було відмовлено та порекомендовано звернутися до суду задля встановлення факту народження дитини.

Чотири рази сім’я Керп зверталася до суду із заявою про встановлення юридичного факту. Суд відмовляв, апелюючи до того, що підстав для встановлення факту немає, адже у ромської мешканки є документ, згідно якого РАЦС має зареєструвати народження дитини. А документом є медичне свідоцтво про народження. Вислухавши історію ромських жінок, юристи фонду надали консультацію з цього приводу, та підготували заяву до суду про встановлення юридичного факту. І знову відмова!

Адвокатеса фонду Ірина Лисничка пояснила дії суду: «Суд відмовив у задоволенні заяви про встановлення факту народження, мотивуючи це тим, що факт народження дитини підтверджено відповідним документом і підстави для встановлення такого факту ще раз в судовому засіданні відсутні. Крім того, в мотивувальній частині рішення зазначив, що оцінку діям заінтересованої особи – відділу ДРАЦСу суд не надає, оскільки відмова в проведенні державної реєстрації народження дитини може бути предметом іншого спору, який не може розглядатися в порядку окремого провадження, а підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства»

Однак і після цього рішення РАЦС відмовився реєструвати народження дитини. Тому юристи фонду підготували позовну заяву до суду про визнання протиправними дій відділу РАЦСу у відмові зареєструвати народження та зобов’язання відділу РАЦСу зареєструвати народження дитини та видати свідоцтво про народження.

І, нарешті, Закарпатським окружним адміністративним судом винесено рішення, яким зобов’язано відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Мукачівському району зареєструвати факт народження Міли Керп та видати їй свідоцтво про народження.

Для когось це просто банальна річ: ми ж ніколи не замислюємося про якусь проблему чи перепону, до того часу, допоки самі не зіштовхнемося з нею. Для ромської дівчинки цей день – свято. Вона отримала свідоцтво про народження, а отже й отримає паспорт. Так само вона зробить і для своїх дітей. Лише тепер вона може скористатися всіма привілеями, які пропонує наша держава: освіта, медицина, робота. Саме так, привілеями, які для когось норма, а для когось недосяжна мета.

Однак, що важливіше: чи можливо було б уникнути, більше як 2 років кругової біганини, судових тяжб, витрачених грошей та нервів, лише бажанням представників державних інстанцій ставити в пріоритет право людини, а не вміння по-різному трактувати норми законодавства? Чи зроблять висновки працівники РАЦСу, і нарешті зрозуміють, що своїм «відфутболюванням» людей, вони ламають чиїсь долі? Чи почне, нарешті, наша влада працювати для людини, а не лише людина для держави?

Прес-центр Благодійного фонду “Розвиток”