Фотографія взята із Інтернету.

Факт його відзначення є нагадуванням про актуальність проблеми торгівлі людьми, а також необхідність об’єднання зусиль для протидії цьому явищу, переслідуванні злочинців, надання допомоги постраждалим, ведення превентивної роботи.

Україна у вересні 2010 року ратифікувала Конвенцію Ради Європи про боротьбу з торгівлею людьми, формально підтвердивши тим самим готовність до впровадження міжнародних стандартів і принципів у цій сфері.

Але зроблені українською державою за останній рік кроки не можна оцінити однозначно.

З одного боку, 20 вересня 2011 року Верховна Рада України прийняла довгоочікуваний Закон «Про протидію торгівлі людьми». У ньому визначені основні вектори реалізації державної політики, спрямованої на протидію торгівлі людьми; повноваження органів виконавчої влади під час здійснення заходів з протидії торгівлі людьми; механізм запобігання торгівлі людьми, боротьби з нею, надання допомоги та захисту постраждалим особам, права потерпілих від торгівлі людьми осіб, які звернулися за допомогою; принципи міжнародного співробітництва в сфері протидії торгівлі людьми, процедура репатріації іноземців та осіб без громадянства, які постраждали від торгівлі людьми.

У Донецькій та Чернівецькій областях Офісом координатора ОБСЄ спільно з державними структурами впроваджується експеримент по формуванню національного механізму перенаправлення постраждалих від торгівлі людьми.

Триває реалізація проектів і програм міжнародних і громадських організацій, спрямованих на попередження торгівлі людьми та надання допомоги потерпілим, навчання і підвищення кваліфікації працівників правоохоронних органів і державних структур тощо.

З іншого – в Україні вже більше 10 місяців відсутній повноцінний уповноважений орган державної влади, який відповідав би за координацію дій у цій сфері, міжвідомча взаємодія. Внаслідок адміністративної реформи грудня 2010 було ліквідовано Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту, яке якраз і відповідав за таку координацію. Після цього, за станом на середину жовтня 2011 року, на ні орган центральної виконавчої влади не покладені зобов’язання у сфері протидії та попередженні торгівлі людьми, надання допомоги постраждалим.

Як результат, не затверджена Державна програма протидії торгівлі людьми на 2011-2015 роки, тому відсутні правові інструменти управління і реалізації політики в цій сфері.

Внаслідок реформування МВС України ліквідується Департамент боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми та кіберзлочинністю.

Залишається проблемою питання надання допомоги постраждалим від торгівлі людьми. В останні роки не створено жодного центру допомоги постраждалим від цього злочину.

Тому в Європейський день боротьби з торгівлею людьми актуальним стає питання: коли почне працювати прийнятий в Україні Закон «Про протидію торгівлі людьми» та яким чином на цей процес можуть вплинути громадяни України.

 Джерело: “Ла Страда Україна”