Жительки ромського поселення, що знаходиться в Мукачеві, Кірш Олеся (ім’я змінено з етичних міркувань) та її донечка Соломія потрапили у замкнено коло, з якого допомогла вибратися юристка Мукачівського правозахисного центру Ірина Лисничка.

Впродовж двох років, вони не можуть добитися від РАЦСу отримання ідентифікуючих паперів. Працівники РАСЦу не реєструють народження дитини навіть після рішень Мукачівського суду! І їх не хвилює, що своїми відмовами, вони порушують основний закон України – Конституцію. Адже в останній зазначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені.

Однак, права та свободи ромської дівчинки були порушені в повній мірі. Це не перший випадок, коли представники ромської громади звертається до нашого центру із проханням допомогти вирішити налагодити діалог із РАЦСом чи судом. І зазвичай, завжди вдається отримати ідентифікуючі документи. Хоча у нашого центру вже є досвід, коли працівники РАЦСу відмовлялися виконувати рішення суду, керуючись та посилаючи на свої внутрішні інструкції та правила.

Втім, ця ситуація відрізняється від попередніх. Тільки-но уявіть, впродовж 2 років мати та донька намагаються пройти процес паспортизації останньої. За два довгих роки, вони проклали власну стежку, оббиваючи пороги РАЦСу та суду. А справа ось в чому.

Починаючи з 2013 року, Олеся та Соломія, по черзі зверталися до мукачівського РАЦСу з питання видачі свідоцтва про народження для доньки. Але, працівники цієї інстанції відправляли позивачів до суду, щоб останній встановив факт народження дівчинки. Однак суд заявив, що підстав для встановлення юридичного факту немає, так як у ромської мешканки є документ, згідно якого, РАЦС має зареєструвати народження дівчинки.

І справді, у матері був документ, згідно якого, РАЦС міг зареєструвати народження дитини, а саме – медичним свідоцтвом про народження. Олеся та Соломія, зрадівши цій новині, направилися до відділу РАЦСу із новим пакетом паперів, додавши туди рішення суду.

Але щастя тривало не довго. Працівники РАЦСу знову відмовили у реєстрації народження дівчинки. Добре, їм було все одно, що є документ, на підставі якого вже можна було реєструвати народження дівчинки (згідно рішення суду). Але, чи припустимо ігнорувати судову інстанцію? Як вказує цей випадок – припустимо. РАЦС пояснив своє рішення іншим трактування однієї і тієї ж статті закону, якою керувався суд. Більше того, героїні нашої історії пережили аж 4 судові засідання, де рішення було єдине – РАЦС змушений зареєструвати народження дівчинки.

Ось таким чином, мати та донька вже бігають впродовж 2 років, отримуючи повсюдні відмови та направлення із РАЦСу в суд, і навпаки. «Як довго ми можемо терпіти ці знущання з боку влади? Постійні відмови, біганина, купа паперів. Ми вже витратили майже 5000 гривень. Ні коштів, ні моральних сил вже немає. Я просто у відчаї, і не знаю, коли це вже все завершиться», – говорить знесилена Олеся, обіймаючи змучену донечку. І що у висновку? Зіпсовані нерви, витрачені кошти, змарнований час, нереалізовані права та свободи.

А тепер уявіть, що до цього всього, ще додається дискримінаційне ставлення до ромської громади, страх перед державними закладами, володіння різними мовами. На щастя, дівчинка та її мама звернулися до нашого Мукачівського правозахисного центру, який вже не вперше допомагав з справами такого типу.

Ірина Лисничка пояснила, що в законодавстві існує ряд прогалин, які перешкоджають отримати ідентифікуючі папери легшим шляхом, та створюють колізії. Їх важливо усунути, аби не виникало подвійне трактування норм законів. Однак, з погляду на дії, що вчиняв РАЦС, та їх не бажання реєструвати народження дівчинки, потрібно йти іншим, примусовим шляхом. Тому, спільно із юристкою Мукачівського правозахисного центру, Олеся та Соломія, підготували позовну заяву до Закарпатського окружного адміністративного суду про визнання дій РАЦСу протиправними.
Суд зобов’язав РАЦС зареєструвати народження дівчинки, та видати свідоцтво про народження.

Сподіваємося, що працівники органів РАЦСу виконають рішення обласного суду, та врешті решт, ромська дівчинка отримає своє посвідчення особи, яке допоможе їй повноцінно функціонувати, як громадянці України.

Не припустимо, аби одна норма закону трактувалася по різному. Це, як ми бачимо, не призводить до позитивних наслідків. Закон має бути простим та зрозумілим, не лише для органів державної влади, юристів, але й для будь-якого громадянина.

Прес-центр Благодійного фонду «Розвиток»

PS: Центри правової інформації та консультацій, які надають безоплатну правову допомогу ромському населенню працюють при підтримці програми “Рома України”, Міжнародного Фонду «Відродження». Детальніше про діяльність мережі центрів, основи та принципи роботи читайте на сайті www.legalspace.org в розділі “Посилення правових можливостей ромських громад”. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження», інших громадських, релігійних, політичних організацій та приватних осіб.