Земельні ділянки в Мукачівському мікрорайоні Борок-Телеп (місце компактного проживання ромів) не те, що не користуються попитом. Навіть ті, хто там живе, не поспішають оформляти собі державні акти на свої земельні ділянки.

Причин на це багато. Ромське населення, яке в основному проживає тут, сильно не хвилюється, щодо наявності державного акта на землю. А кому і приходить в голову така думка, потрапляє в довгий бюрократичний коридор.

Як виникла проблема?

Перш за все, ця проблема виникла через відсутність будь-яких інститутів, які займалися захистом прав ромів на землю і житло. Більшість ромів навіть не знають, що громадянин, який реєструється за місцем проживання, отримує чимало прав: право голосу на виборах, право на медичне обслуговування, дошкільну, середню та вищу освіту, пенсійне та соціальне забезпечення, доступ до банківських послуг і кредитів, отримання офіційних документів (паспорта та свідоцтва про народження), водійських прав і т.д.

Роми не можуть самостійно адаптуватися до законодавства, в даному випадку – до Земельного кодексу. Через те, що вони мовчки проживають на землях, ні за ким не закріплені, їх інтереси не враховуються при створенні генпланів міст. Теоретично, якщо влада захоче знести Борок-Телеп, вона має повне право це зробити. І роми навіть не зможуть захистити себе в судах, тому що послуги адвокатів коштують чимало, а суди не дуже прислухаються до їх земельних претензій.

Ні держава, ні місто не мають, ні фінансової можливості, ні бажання створювати державні програми щодо вирішення житлових проблем ромського населення. Хоча міжнародні громадські організації бачать тільки такий вихід із ситуації. Тому сьогодні ще рано говорити навіть про часткове вирішення житлового питання.

Якщо говорити про винних, то саме держава, яка повинна гарантувати своїм громадянам рівні права і доступ до них, винувата в своїй бездіяльності. Якщо ми говоримо про Мукачево, тут також відсутній будь-який навіть мінімальний план дій з благоустрою території міста, де дуже навіть компактно проживає кілька тисяч ромів.

Що ж робити ромам?

На сьогодні всі надії ромів – тільки на громадські організації, які не так давно почали допомагати їм у вирішенні проблем. Однією з них є Мукачівський правозахисний центр, одна з приймалень якого знаходиться в Борок-Телепі (ромське поселення).

Ось що розповів нам Олег Григор’єв, юрист правозахисного Центру: «Ми розповідаємо кожному, хто до нас звертається, як слід діяти, щоб отримати реєстрацію за місцем проживання і державний акт на землю. Це не така проста процедура, і вона триває від півроку до двох. Спочатку потрібно звернутися з відповідною заявою до міської влади. Отримавши дозвіл на виготовлення технічної документації, треба піти в спеціалізовану організацію і віддати 500-1000 гривень. Потім цей «папірець» перекочовує знову до міськради, де затверджується і чекає дозволу на передачу в приватну власність. Маючи на руках рішення, треба йти в місцеве відділення Держкомзему та чекати отримання державного акту, витративши при цьому знову 500-1000 гривень. А уявіть собі, якщо на будь-якому з цих етапів людина отримує відмову. Значить, потрібно йти до суду і оскаржити цю постанову або рішення, а це може зайняти від 2 до 6 місяців. А якщо кілька відмов? Весь процес реєстрації документів може тривати роками. Звичайно, можна пройти цю процедуру, заручившись допомогою знайомих «лобістів», це буде швидко і надійно. Однак, коштувати це буде 3000-4000 тисячі американських доларів, а таких коштів, як ви самі розумієте, у ромів немає».

Реєстрація – це тільки вершина айсберга

Тим часом ромське населення зростає в геометричній прогресії. Щедра допомога держави при народженні дитини стала чи не основним промислом і доходом. Малоосвічені роми через своїх баронів оформляють реєстрацію на постійне місце проживання, щоб отримувати відповідні пільги. А так як за наявність державного акту на землю грошей не дають, а як раз навпаки – за все це треба платити, ніхто з цим і не поспішає.

Чи варто говорити про те, що це призводить до хаосу як серед забудови мікрорайону, так і розташування комунікацій, збору коштів за надані комунальні послуги. Мукачівський водоканал, який подає воду в табір, вже практично ввів ці кубометри в «планові збитки». Речі про каналізацію в таборі, і бути не може. Всі нечистоти потрапляють у канал біля табору, де роми відразу ж і перуть килими і набирають технічну воду. З електропостачанням тут ще веселіше: з метою запобігання регулярних крадіжок електрики, лічильники встановили прямо на стовпах … на висоті близько 7 метрів (!). Ну, про газ ви вже й самі здогадалися – його в більшості будинків просто немає.

Однією з реальних можливостей для ромів для захисту своїх прав, є – звернення до правозахисних громадських організацій. Можливо, саме так і починається громадянське суспільство …

Наталя Козир