Через економічну кризу, пов’язану з протистоянням на сході України, уряд увів заходи для економії бюджетних коштів. Урізали усі можливі виплати місцевим бюджетам, а ті, у свою чергу, почали тиснути на місцевих чиновників – заощаджуйте, на чому можна.

У цивілізованих країнах задля економії вводять програми енергозбереження, скорочують чиновницький штат – тільки щоб не постраждав соціально незахищений прошарок населення. У Мукачеві до економії бюджету підійшли у кращих традиціях фашистської Німеччини. Наведемо тільки два конкретних випадки у Мукачеві, але не сумніваємося, що їх набагато більше. Імена у статті змінені на прохання постраждалих.

До юристів «Мукачівського правозахисного центру» звернувся ромський активіст Андрій Горват, який допомогає ромам у вирішенні питань з державними органами влади. Він розповів про два кричущих випадки нелюдського поводження з ромськими сім’ями, які сталися минулого тижня і які потребують негайного втручання правозахисників.

І. Вісім дітей та мати-одиначка

Мешканка Мукачева, пані Тереза, мати-одиначка, яка утримує та виховує вісім неповнолітніх дітей, одного чудового ранку дізналася, що виплати їй припинили.
Її біда у тому, що вона народилася ромкою, і є неписьменною. Чиновники підло скористалися цим, та підіслали до неї своїх клерків. Пані Терезі шахрайським шляхом запропонували підписати документи, ніби то на продовження допомоги. Жінка з радістю підписала, а виявилось пізніше, що свій підпис вона поставила у акті про незадовільний стан обстеження житлових умов неповнолітніх дітей. Цей акт і став підставою для позбавлення дев’яти людей будь-яких засобів для існування.
Маючи інформацію, що Тереза зареєстрована за однією адресою, а фактично живе у родичів на сусідній вулиці, соціальні працівники і замислили цей хитрий план позбавлення допомоги. Тереза звернулася за допомогою до правозахисників. За їх порадою вона відвідала управління соціального захисту, щоб отримати копії акту обстеження та документа, згідно з яким її позбавили допомоги. Соціальні працівники, святим обов’язком яких є оформлення допомоги нужденним, просто накинулись на неї з принизливими словами: «Менше народжувати потрібно, і взагалі, нема чого тут циганам ходити». Дуже ганебні приклади расової дискримінації у країні, уряд якої декларує роботу над інтеграцією ромів у суспільство.

ІІ. Дванадцять дітей та батько-інвалід

Інша віруюча сім’я, яка залишилась без засобів для існування, налічує дванадцять дітей. У них, на відміну від першого випадку, батьків двоє, але батько-інвалід. Сім’я вирізняється тим, що віруюча, тому намагається чесним трудом вижити у тій ситуації, яка склалася. А ситуація вкрай непроста: вони мають будиночок поруч з лісом, у якому немає ні опалення, ні світла, ні води. Іван, господар, зізнався, що на місяць вони витрачають біля 500 гривень… на свічки.
Держава нарахувала їм допомогу – 8 тисяч гривень, на які чотирнадцяти особам не так просто й прожити. Тому батько допомагав лісникам. Його взяли в Ужгородський лісгосп на заготівлю лісу для військовослужбовців у зоні АТО. Платили йому аж 250 гривень, а зарплату видавали, звичайно ж… дровами. Іван навіть не знав, що працює він офіційно, бо лісгосп підписав з ним трудовий договір. Цей факт страшенно обурив чиновників з Мукачівського управління соцзахисту, і вирок став для сім’ї фатальним: призупинення на півроку соціальної допомоги… І в першому, і в другому випадках працівники соцзахисту змушували підписувати документи неписьменних ромів.

Діяли у обох випадках за прямою вказівкою начальника управління соцзахисту населення пана Красновського. Міськвиконком, між іншим, затвердив собі надбавки до зарплати за сумлінну працю. Тепер ми маємо нагоду переконатися, у чому полягає їх сумлінність.

Юристи взяли обидві конкретні справи під свій контроль, але не виключають, що дані випадки є поодинокими. Наразі документи направлені до прокуратури. А одразу, як отримають копії актів обстеження та рішень про позбавлення допомоги, будуть оформлені позови до адміністративного суду на неправомірні дії чиновників.

На сьогоднішній день, ганебна та відверта байдужість чиновників та відповідних органів до проблем ромів заважає останнім не тільки інтегруватись, а просто виживати. В результаті утворюється проблемне коло: багато ромів просто не знають і не розуміють, як соціалізуватися і вижити в суспільстві. Через стереотипне ставлення до ромів ніхто не бажає йти їм назустріч.

Роми в Україні справді є вкрай уразливими щодо порушень фундаментальних прав людини. Та найбільша дискримінація ромів відбувається в соціальній та економічній сферах, зокрема щодо проживання, охорони здоров’я, освіти, працевлаштування та соціального обслуговування.

Декларативна готовність чиновників всіх гілок влади дотримуватись розрекламованого Плану заходів Стратегії Президента по інтеграції ромів в українське суспільство та боротьби з дискримінацією на практиці виглядає доволі цинічно.

PS: Центри правової інформації та консультацій, які надають безоплатну правову допомогу ромському населенню працюють при підтримці програми “Рома України”, Міжнародного Фонду «Відродження». Детальніше про діяльність мережі центрів, основи та принципи роботи читайте на сайті www.legalspace.org в розділі “Посилення правових можливостей ромських громад”. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження», інших громадських, релігійних, політичних організацій та приватних осіб.