І так, підведемо підсумки дослідження. З цього приводу дуже чітко висловилася французька дослідниця Андре Мішель в книзі «Геть стереотипи!» описуючи результати пошуку, які проводилися на замовлення ЮНЕСКО в декількох країнах з різними економічними системами та рівнями розвитку. Дослідниця приходить до висновку, що в більшій частині підручників дівчаткам пропонувалася тільки одна модель ідентифікації – це сім’я. Хлопцям же, пропонувався більш широкий вибір, і при цьому їх сімейна роль розглядалася як периферійна, тобто, та, що буде на другому плані або зовсім не має значення.

Проблему ґендеру в дитячих журналах практично ніколи не піднімали, і вона мало вивчена. Бо рішення її є неактуальним через ряд причин. По-перше, традиційні, консервативні, патріархальні погляди на світ. Вони поширюються як зверху (більшість керівників і «законодавців мод» чоловіки), так і знизу (з огляду на традиції всепроникаючої влади і підтримки стабільного стану речей). По-друге, проблема ґендеру увійшла в ряд проблем надуманих і штучних. А якщо вона така, то й уваги, рішення не потребують. Але зміни і ренесанс ролей біологічних статей говорить про зворотну тенденцію.

Як правильно вказала Вздульска В. «Ніхто НЕ заперечує право жінки буті такою, Якою їй більше подобається, хоч би й одвічною жертвою. Мова йде лише про те, що література, яку читають українські діти, і яка їх формує, часто подає жіночий образ лише в одному безальтернативного ключі, тим самим обмежуючи й маленького читача у його праві на альтернативу». Потрібно показати весь світ, людський світ, з усіма його можливостями. І нехай людина сама вибирає, якою їй бути. Якщо ти бачиш себе домогосподаркою і берегинею домашнього вогнища, так будь нею. Якщо ж ти бачиш себе в списку традиційних чоловічих ролей, то перетвори їх в тільки людський список і дій. Тільки тоді ти будеш вільною особистістю.

І так можна дати ряд рекомендацій, які збалансують і звільнять літературу від стереотипів, які зв’язують людину.

По-перше, всі публікації мають потребу в тому, що б все, що відбувається висвітлювалося в повному світлі, без поділу на два (чоловіче і жіноче). Що б всі автори керувалися людським аспектом, а не біологічно-статевим.

По-друге, радимо розвивати взаємну відповідальність за діточок. Щоб в журналах не було «поради Матусів», «кімната для матусі», «віршики про маму та бабусю», а поради для батьків! Обох.

По-третє, потрібно приділити більше уваги аспектам лідерства. Що б жінки, які були хорошими царицями, військовими і так далі, не рахувалися мужніми жінками, або жінками які володіють чоловічими рисами характеру. Є просто риси характеру, які не залежать від біологічної статі.

По-цьому публікації повинні бути зважені і збалансовано виділяти всі аспекти життя особистості, і робити акцент не на підготовці людей для виконання конкретних ролей, а для виховання вільного і саме реалізованого суспільства.

Ірина Миронюк