Протягом усього життя людина вчиться жити в світі складних суспільних відносин. Суспільство вимагає від нас необхідних йому правильних рішень і вибору. І допомагає нам це зробити соціалізація.

У процесі соціалізації особистість приміряє на себе і виконує різні ролі, які називаються соціальними. Через ролі особистість має можливість проявити себе, розкрити і представити. Саме суспільство, а не природа максимально впливає на розвиток соціуму загалом, і особистості, зокрема. Соціалізація особистості, яка починається в дитинстві, є безперервним процесом, який триває, правда з меншою інтенсивністю, протягом усього життя.

Дитинство – це найважливіший етап первинного навчання. Як сказав Екзюпері – «всі ми родом з дитинства». Але ця пора дуже складна для дитини, і дитинство, не дивлячись на твердження про його ясності, таким не є. Дитина отримує стільки соціальних «указів» до поведінки, що може не відповідати саме її розвитку. Відпрацьована шаблонна, стереотипна схема діє торованим шляхом, який не враховує індивідуальні потреби маленької людинки. Ми залишаємося жити в суспільстві, де кожна людина є лише гвинтиком в машині, а не унікальною спорудою для блага того ж суспільства.

Не дивлячись на те, що процес адаптації до суспільства є двостороннім процесом, його координують так звані агенти соціалізації. Серед основних варто виділити батьків і найближче оточення, педагогів і школу, і, звичайно ж, ЗМІ. Останні, при виконанні своєї функції – включення дитини в суспільство – керується великим масивом інформації, яка подається з ще більшої кількості джерел. Але прийшов час критично подивитися на світ і задати собі ряд питань. Чи є ця інформація, яку ми отримуємо від ЗМІ, осмисленою і вільною від стереотипів? Адаптована ця інформація викликам сучасного, демократичного суспільства 21 століття? Що це за стереотипи, які диктують соціальні ролі майбутньому поколінню, яким стає «тісно» через виклики нової ери? Це стереотипи, які стосуються соціальної статі людини, або по-іншому її ґендеру.

У попередніх публікаціях, ми з’ясували той факт, що ґендер є продуктом діяльності суспільства: це ролі і шаблони поведінки чоловіків і жінок, які суспільство приписує «справжньому» чоловікові і «справжньої» жінці. Це типові риси характеру є в першу чергу стереотипами, створеними суспільством штучно, а не є результатом об’єктивних природних відмінностей між статями. Насправді, між особистостями однієї статі більша різниця, ніж між статями взагалі.

Але ґендерні соціальні ролі не варто розуміти як поділ усіх соціальних ролей, що їх можуть виконувати тільки чоловіки або жінки. Дійсно, біологічно обумовленими є тільки кілька ролей: вагітної жінки, матері, годувальниці грудьми, дочки, дружини – для жінок, і генетичного батька, чоловіка, сина – для чоловіків. Всі інші соціальні ролі мають ґендерне маркування, тобто очікування до виконання представниками однією із двох статей, зумовленими соціальними, а не біологічними принципами.

Ірина Миронюк

Фото взято из сети интернет. Фото з фільму “Бешкетник”.