Публікації
Королева ромської музики: Есма Реджепова
Вона співає з силою світла, мудрістю мудреця, голосом ангела і ніжністю люблячої матері. Вона Есма, світового класу митчиня та культурний символ, яка несе факел для свого народу, де б вона не йшла. Вона співає для президентів і селян віддаючись кожною клітинкою свого тіла та душі. Вона сколихує тисячні павільйони знайомлячи їх з ромською музикою.
Протягом більше 50 років, Реджепова процвітає в якості співачки, незважаючи на політичні потрясіння і упередження проти ромів. Вона співає про культуру ромів, розчарування в житті і особливо нерозділеного кохання. В одній із пісень вона співає про те, що так сильно турбує не одне покоління ромів: «Красива дівчина, не йди попереду мене, повернися до мене, подивись на мене, і коли ти побачиш мене намагайся полюбити мене»
У 1976 році вона і її чоловік Стево були влучно короновані «Королева і король Ромської Музики» на Першому Всесвітньому фестивалі ромської музики і пісень в місті Чандігарх, Індія. Цей титул є безперечним і залишається таким до цього дня. Вона володарка 7 інших нагород, та актриса у 6 фільмах.
На Фестивалі «Ромський досвід» в Москві у 2000 році вона була оголошена лауреатом і рому Співачкою століття. У 2013 році вона представляла Македонію на конкурсі Євробачення. Есма співала для багатьох глав держав і гастролювала протягом більше чотирьох десятиліть, де дала більше 8000 концертів в більш ніж 30 країнах. Вона є почесною президенткою македонського Червоного Хреста. У 2002 році Есма була призначена послом Організації Об’єднаних Націй у справах біженців в Македонії, і була номінована вдруге на Нобелівську премію миру. У 2010 році вона була нагороджена македонським орденом Пошани, а в 2013 році вона була оголошена заслуженою співачкою Македонії.
Хто б міг подумати, що ця дівчинка з бідної, але почесної сім’ї підніметься до такої слави? Вона розцвіла, завдяки піклуванню її лідера групи, наставника і пізніше чоловіка Стево Теодосієвскі (Stevo Teodosievski). Обидва цих чудових виконавців прийшли з різних верств суспільства. Стево походив з родини збіднілих християнських македонців, і він працював протягом всього свого дитинства в типі дитячої праці, яка повинна була б бути незаконною, але це не так. Його сім’я не схвалювала музикантів, тому він, в нічний час виходив до місцевої таверни, та займав найвищу точку на схилі. Там він грав на уявному акардеоні. Пізніше він допоміг просувати народну музику своєї рідної країни і популяризувати пісні з різних етнічних груп, що населяють землю, яка в тодішньому називалася Югославією.
Всесвітньо відомий композитор, аранжувальник і педагог, Стево навчив чотири покоління музикантів і склав понад 100 пісень. І, можливо, те, заради чого ми повинні бути дуже вдячні, що він був першим виконавцем, який підняв публічно ромську музику на комерційному масштабі. Він зробив це з голосом і чарівністю дівчинки, яка виграла аматорську годину на Радіо Скоп’є, коли їй було всього чотирнадцять. Він думав, що у неї був голос, як «срібний дзвіночок». Нагородою за конкурс було 11 мільйонів югославських динар – в той час, зарплата за 4-5 місяці.
Але це було проблемою. Есма не сказала своїй родині про конкурс, тому що вона знала, що її батько не схвалить. Так що вона сховала призові гроші у таємній кишені. Її мати готувала ванну для дітей кілька днів по тому, і секрет її дочки виявився. «Вона вибухнула відразу, – говорить Есма. – І коли мій батько прийшов додому, вона пояснила йому, і він був трохи сердитий, але я пообіцяла йому, що якщо я стану співачкою, то лише на Радіо. Я б ніколи не співала в ресторанах або барах або щось на зразок того». В Югославії в 1950-ті роки, спів на весіллях або в барах був в значній мірі єдиний варіант кар’єри для музикантів ромів.
Консервативна, але любляча ромська сім’я Есми побоювалася світу музики і негативних впливів, які могли б відбитися на вразливій молодій дівчині. Завжди хоробра, але скромна і подеколи сором’язлива, Есма знала, що музика стане її новим життям. Так чи інакше, Стево переконав всю її сім’ю, що він буде дбати про неї, як-то вона була його членкинею сім’ї. Ось як ця жінка дитина пішла по дорозі, з одною невеликою валізою, що містила одну сукню і однин cocek костюм (балканський ромський танець, який має деякі східні рухи). Ромофобія, з якою Есма зіштовхувалася зі сльозами, як дитина, слідувала за нею на цьому шляху, але музика мала побудували міст, на якому люди, які розуміли, що стереотипи по відношенню до ромів можна здолати. Вона ніколи не заперечувала її ромської спадщини, як багато інших. Більше того, вона говорила про це всьому світу з гордістю.
Вони одружилися через десять років на дорозі. Стево зізнався: «Хто б не закохався в прекрасну і життєрадісну Есми? Але там було більше … Ми були пов’язані узами музики і танцю». Стево був вимогливим, але справедливим, оскільки він викладав музику для Есми і всіх тих, хто увійшов до його життя. Він сказав: «Я вважаю, що талант це лише мала частина успіху; важка робота, практика вивчає нові форми, і ви пожинаєте свої плоди, які приносять професійне довголіття … Я закарбував це кредо в душах моїх учнів».
Були багато яскравих моментів в їх кар’єрі. Ансамбль Teodosievski виступав по всій Європі, Азії, Малої Азії, Мексиці, Австралії, Індії, Канади, колишнього Радянського Союзу, Близького Сходу і США. Вони обідали з президентами і прем’єр-міністрами, і вони зробили п’ять фільмів. Ансамбль виконує ромські пісні та народну музику з Македонії, Румунії, Словенії, Чорногорії, Болгарії, Албанії, Туреччини, Греції, Іспанії та Ізраїлю. В Індії, Есма шукала своє ромське коріння і знайшла тисячі людей, які розуміли її тексти ромських пісень. У дитинстві її вчили, що роми прийшли з «далекої землі сонця, земля там, де було так багато сонця, що він засмуглив наших предків в глибокий темно-коричневий …». Вона знайшла цю землю і народ любив її.
Есма та Стево впродовж свого життя займаються благодійністю. На початку, вона і Стево допомогали хлопчикам, багато з яких були «маленькими, худими … голодними і знехтуваними». Багато з них супроводжували їх на гастролях. Стево став їх наставником і виступав в якості свого «батька», а Есма була їх матір’ю. Вони часто називали її «мама», і вона впивалася в ролі. Стево та Есма продовжували рятувати дітей від руйнівного расизму, етнічної чистки і крайньої бідності, які до сих пір докучають ромам. Есма і Стево зрештою відкрили школу. Там проживали 47 обдарованих хлопчиків, які жили там протягом тридцяти років, і Стево і Есма усиновали їх усіх. У школі: «музика є найбільш важливою частиною нашого життя, тому що ми всі бідні, і це єдиний спосіб, яким ми можемо соціалізуватися. Таким чином, ми прокидаємося з музикою, лягаємо з музикою, ми слухаємо музику весь день, і саме так ми зближаємося»
Після хвороби чоловіка, Есма продовжує допомагати своїм людям. У 1995 році вона виступила спонсором Асоціації жінок ромок «ESMA» в її рідному місті Скоп’є. Своє об’єднання вона називає «dom» що означає «будинок». В «Будинок Людства і Музей музики» входить школа, поліклініка і місце збору для груп підтримки для ромів. Вона активно допомагає врегулювати суперечки серед своїх людей. Есма також допомагає в боротьбі з расизмом, захищаючи своїх людей публічно і в приватному порядку.
Нещодавно вона була увічнена на поштовій марці в зв’язку з її зусиллями, у допомозі із розміщенням ромських біженців.
Дев’ятнадцять років тому, Теодосієвськи помер: «Існує спеціальна частина в нашому домі, нашому музеї, де буде меморіал. Його акордеон, мій мікрофон; і це буде перебувати в одному місці»
Переклад Ірини Миронюк з наступних джерел:
1. http://thebestofhabibi.com/volume-17-no-2-fall-1998/esma-redzepova/
2. http://www.npr.org/templates/story/story.php?storyId=125580636
3. http://www.broadwayworld.com/san-francisco/article/Esma-Queen-of-Romani-Song-to-Headline-Herdeljezi-Music-Fest-20160314