Молодь в усі часи характеризується словами зрілих людей «не те, що ми раніше». Але ж це – цілком закономірне життєве явище – прояв будь-яких нових форм самосвідомості. Змінюється наше життя, змінюється, і молодь в своєму прагненні пізнати це життя. Найчастіше, способи «пізнання», самоствердження і цілі підростаючого покоління, м’яко висловлюючись, дорослих не радують. Засилля комп’ютерних ігор, повальне вживання алкогольних напоїв, інформаційна свобода, яка не знає іноді розумних меж. Але, власне, чи не цей принцип життя нам щодня насаджують за допомогою реклами? Тільки різниця в тому, що людина зріла в стані відфільтрувати отримувану інформацію, а в підлітковому віці йде пряме копіювання популярних образів.

Знову ж таки, чи пропонується молоді якась рівнозначна альтернатива? На жаль немає. Починаються конфлікти, які часом заходять досить далеко і глибоко. Шкільний психолог в штатному розкладі стає «модною фішкою», а життєво необхідним представником педагогічного складу навчального закладу. Юнацький максималізм, відчуття власної правоти і впевненість в повному нерозумінні з боку дорослих іноді призводять юнаків і дівчат в тупикову ситуацію. Вирішити конфлікт, причому, зробити це максимально акуратно для психіки підлітка допомагають різні психологічні тренінги. Це не способи боротьби, це способи знаходження спільної мови, які покликані не травмувати «зростаючий організм», а м’яко скорегувати його поведінку йому ж на благо.

Саме тому, такого нового культурного явища і психотерапевтичного методу як театральна терапія для молоді, ми намагаємося приділити окрему увагу. Чому молодь обрана, як цільова група? Тому що емоційне напруження, шквал емоцій, які відчуває людина в юні роки, не порівняти за силою з уже зваженими, «досвідченими» переживаннями людини старшого віку.

Театральна терапія – це один з видів арттерапії, який також представляє собою і методику лікування за допомогою творчості. Останнім часом психологи і психотерапевти використовують театральну терапію як один з найбільш ефективних і м’яких методів.

Театральною педагогікою був накопичений колосальний досвід, і сьогодні, вправи, які використовувалися для навчання акторів, успішно задіяні в самих різних психологічних тренінгах. Тому, вже складно визначити, хто в кого запозичив досвід: педагоги у психологів, або навпаки. Рольові ігри допомагають підліткам дізнатися себе краще, як би вийти за межі себе. Юні актори шукають загублені або приховані області внутрішнього «я». Вчаться виражати свої емоції доступними в драматургії засобами. Це сприяє формуванню індивідуальності, зростання впевненості в собі – як раз тому, чого так не вистачає підростаючому поколінню.

У царстві театру людина може собі дозволити приміряти різні ролі, зануритися в дію, випробувати порушення і спонтанність, що їх може бракувати у реальному житті. І в той же час, всередині себе людина завжди усвідомлює, що між ним і тим, що відбувається є дистанція. А значить, здійснюючи «неймовірні» вчинки, проживаючи «божевільні» бурі емоцій, він все ж залишається в безпеці. Під час таких «сеансів» підлітки як би отримують важливу інформацію про самих себе. Арттерапія не дарма відноситься до природних і, мабуть, самим стародавнім тваринам корекції емоційних психічних станів. Навіть без допомоги фахівця, роблячи домашнє завдання, «пацієнт» може сам займатися театральною терапією, програючи ситуації, які турбують його в реальному житті, ніж знімає напругу і отримує новий для себе досвід.

Спектр проблем, які можна вирішити за допомогою театральної терапії, дуже широкий. Фахівці стверджують, що, використовуючи дані методи можна впоратися з віковими і екзистенційними кризами, психосоматичними і невротичними розладами, постстрессових ситуаціями і міжособистісними конфліктами. Відзначають, що при роботі з молоддю, ефективність театральної терапії вища, ніж багато інших методів. Подібні заняття дозволяють розвивати креативність мислення, вміння «правильно» проживати різні емоційні стани, чим сприяють зростанню впевненості в собі, розкриття внутрішніх сил, і формуванню у підлітка цілісності особистості. Саме тому, театральної терапії для молоді, яка допомагає розвивати увагу, зміцнювати пам’ять, активізувати мислення і напрацьовувати навички прийняття рішень, варто приділяти особливу увагу. Окремо варто сказати про те, що групові практики якнайкраще сприяють тому, що у підлітків розвиваються важливі соціальні навички. Адже саме, на неадекватне соціальну поведінку молоді найчастіше нарікають оточуючі. Просто потрібно допомогти молодим людям знайти себе, випробувати себе і проявити себе, тільки тоді це буде шлях до єдино правильної мети суспільства – виростити щасливих і успішних людей.

Автор: Наталка Козир, спеціально для фонду «Розвиток»