(Языком оригинала)
Якщо не придавати значення документації, яка підтверджує ваші права на житло, особливо що стосується прав спадкоємців, дуже легко можна стати жертвою зазіхань своєї ж дорогої родини. Повірте, коли справа стосується спадку та грошей – будь-яка «рідня» відразу ж стає ворогом №1. На жаль, дуже часто на цьому сваряться навіть брати та сестри, які разом виросли і все життя були прикладом дружної родини. А подекуди доходить і до «кривавих розборок».

Грім серед ясного неба: позов про виселення
До «Мукачівського правозахисного центру» звернулася по правову допомогу мешканка Мукачева Марія Гладинець за захистом порушеного права на житло. На розгляді в суді знаходилась справа про її виселення з будинку разом з двома неповнолітніми дітьми.
Права, свободи та інтереси Марії були грубо порушені судом ще у 2008 році. Проте вона навіть не знала про це. Заочним рішенням суду було визнано право приватної власності на будинок за її тіткою Пилипенко Ганною Михайлівною. Будучи спадкоємцем даного будинку та фактично вступивши у володіння та користування спадковим майном, Гладинець Марія взагалі не була стороною в справі і про винесення такого рішення не була повідомлена, а дізналась про вищевказане рішення тільки в 2013 році після подачі позову до неї про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення.

Коментар юриста:
Так, після смерті Пилипенко Миколи Ярославовича (дідуся) та Пилипенко Марії Гаврилівни (бабусі) відкрилась спадщина на нерухоме майно, що їм належало – будинок. Спадкоємцями першої черги були діти – Гоблик Марта Іванівна (мама Марії Гладинець) та Пилипенко Ганна Михайлівна (тітка). Гоблик Марта Іванівна на день смерті своїх батьків проживала з ними та фактично вступила у володіння спадковим нерухомим майном. Пилипенко Ганна Михайлівна на день смерті своїх батьків з ними не проживала, так як ще з 1982 року проживала та зареєстрована в іншому місті, що підтвердив штамп у паспорті громадянина України, і в управління спадковим нерухомим майном не вступала.

У 2004 році Гоблик Марта Іванівна померла та відкрилась спадщина на майно, що їй належало. Спадкоємцем першої черги за померлою Гоблик Мартою була її донька – Гладинець Марія Михайлівна, яка на день смерті своєї мами проживала з нею та вступила у фактичне володіння та користування спадковим майном, що підтверджувалося штампом про реєстрацію у паспорті громадянина України.

Добре, коли є до кого звернутися…
Юристами «Мукачівського правозахисного центру» було вивчено суть справи і виявлено порушення норм матеріального та процесуального права при постановленні заочного рішення судом першої інстанції.

Відповідно до статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого кодексом, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Оскільки спадкодавець Гоблик Марта Іванівна за собою не оформила належним чином спадкове нерухоме майно, то до даних правовідносин застосовуються норми статті 1276 ЦК України, за якими якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов’язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців, в даному випадку, до доньки Гладинець Марії Михайлівни (спадкова трансмісія).
Відповідно до пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов’язком спадкоємця.

Крім того, в 2008 році Пилипенко Ганна Михайлівна до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно звернулася до Мукачівської державної нотаріальної контори, яка не має відповідати за позовом у справах про спадкування, що вказує на пред’явлення нею позову до неналежного відповідача.

Згідно статті 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Таким чином, в силу вимог Конституції України, Цивільного та Цивільно-процесуального кодексів України, юристами «Мукачівського правозахисного центру» від імені Гладинець Марії Михайлівни було подано апеляційну скаргу на заочне рішення суду першої інстанції 2008 року про скасування даного рішення як незаконного та винесення рішення, яким у заявленому позові Пилипенко Ганни Михайлівни щодо визнання права власності на нерухоме майно відмовити повністю. Провадження у справі про виселення було зупинено судом до вирішення питання права приватної власності на будинок Апеляційним судом Закарпатської області.

Сім’я залишилась під дахом. Але справедливість не завжди перемагає…
Юрист Центру представляв інтереси Гладинець Марії в суді. 20 травня 2013 року Апеляційний суд дійшов висновку, що заочне рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню і виніс нове рішення, яким у позові її тітки про визнання права власності на нерухоме майно відмовлено. Таким чином, порушене право на житло Гладинець Марії Михайлівни відновлено судом.

В свою чергу, юристи «Мукачівського правозахисного центру» наголошують: типовими помилками судів при розгляді справ про спадкування є неправильне визначення кола осіб, які мають відповідати за позовами. Передусім, йдеться про вирішення судом питань про права і обов’язки осіб, які не були залучені до участі у справі. Зазначене призводить до набрання законної сили рішень, які ухвалені з порушенням норм процесуального і матеріального права, оскільки особи, прав і обов’язків яких стосується рішення суду, не будучи залученими до участі в справі, не оскаржують таких рішень.

Ирина Лисничка, юрист «Мукачівського правозахисного центру»