В минулому, 2016 році України відзначила сумний ювілей – 30 років від дня катастрофи на Чорнобильській  атомній електростанції. Пройшло три десятиліття однак   ліквідатори  цієї страшної катастрофи продовжують самовіддану боротьбу. Але зараз вони борються вже не за життя всієї країни, а за своє життя.  За можливість отримувати, гарантовані державою соціальні виплати, вони борються не з пекельним вогнем палаючої атомної станції, а з байдужістю, бюрократією та невіглаством посадовців, тих державних органів, які мають захищати ліквідаторів на ЧАЕС та членів їх родин.

Нещодавно до Правозахисного фонду «Розвиток» звернулася  Надія Степанівна із селища Чинадієво що на Мукачівщині з питанням чи має вона право на  державну допомогу у зв’язку з смертю її чоловіка, який був потерпілим від Чорнобильської катастрофи:

«У 2016 році помер мій чоловік Жабчик Іван Степанович, який був потерпілим від Чорнобильської катастрофи. Від шлюбу маємо 2 дітей, які є потерпілими від Чорнобильської катастрофи. Чи маємо ми право на щомісячну компенсацію у разі втрати годувальника ?»

У відповідності до статті 52 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи», щомісячна компенсація у разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім’ї, який був на його утриманні, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом міністрів України.

Право на щомісячну компенсацію в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи мають непрацездатні члени сім’ї годувальника, які були на його утриманні. При цьому дітям щомісячна компенсація призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Хочу звернутися до наших читачів, і ще раз нагадати, держава Україна проголошує себе демократичною, соціальною державою, в якій людина, її життя та здоров’я є найвищою соціальною цінністю. Не забувайте про це і дозволяйте про це забувати  органам державної влади, місцевого самоврядування та їх посадовим особам.

Не можу не згадати слова судді одного із судів Закарпатської області, який розглядав справу учасника ліквідації на ЧАЕС до Пенсійного фонду про виплату належних йому пенсійних виплат, які були сказані представникам Пенсійного фонду: «Вони (ліквідатори) рятували вам життя! А для чого, щоб зараз у вас випрошувати пенсію?»