В минулій публікації ми писали про дотримання права громадян на відпустки.  Однак не лише право на відпочинок роботодавці  порушують, а й при вивільненні працівників не дотримуються, визначеного законом порядку.

 Пані Сніжана звернулася до правозахисного фонду «Розвиток» з таким питанням: «Я працювала  на посаді  методиста    районного  методичного кабінету  відділу освіти  районної державної адміністрації з  08.07.2010 року. Наказом відділу освіти районної державної адміністрації мене було звільнено  відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України (змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників)

 Про звільнення мене попереджено за 5 днів та не запропоновано іншу роботу. В мене на утриманні неповнолітні діти, які залишилися без джерел для існування. Чи можливо поновитися на роботі?

Адвокат фонду Лисничка Ірина, надаючи консультацію пані Сніжані, одночасно звертається до керівників підприємств, установ та організацій про не допущення порушень трудових прав громадян при вивільненні, з будь-яких підстав.   

 Відповідно до ст.40 Кодексу законів про працю України (КЗпП),  трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (п. 1).

Згідно п. 1 ст. 42 Кодексу законів про працю України  (КЗпП)  при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 49-2 Кодексу законів про працю України (КЗпП)  наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

Такі порушення є непоодинокими, тому в України є дуже велика судова практика по вирішенню трудовий спорів. Зокрема, у п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року роз’яснено, що розглядаючи трудові спори, пов’язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (КЗпП), суди зобов’язані з’ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

В зв’язку з вищенаведеним, вбачається порушення відділом освіти  трудового законодавства, що призвело до незаконного звільнення. Необхідно звернутися до суду із позовом про поновлення на роботі.

Конституція України кожному гарантує право на судовий захист свого порушено права і завданням демократичної держави є попередження випадків порушення прав та законних інтересів своїх громадян, а у випадку їх порушення належний судовий захист. Захищайте свої права.