Проводячи аналіз звернень до Правозахисного фонду «Розвиток» за консультаціями, юристи Фонду відмічають, що значна частка звернень стосується захисту трудових прав громадян.  Це зокрема права на відпустки, захист прав та законних інтересів при вивільненні працівників.

Стаття 45 Конституція України гарантує кожному, хто працює право на відпочинок.

Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

Та все ж є роботодавці, які намагаються нехтувати цими конституційними принципами. До Фонду звернувся заявник пан Василь, з наступним питанням: «Я перебуваю у трудових відносинах з підприємством. На даний час знаходжуся в щорічній відпустці. Однак керівництво відкликає мене з щорічної відпустки, мотивуючи це необхідністю виконання важливого завдання. Чи мають вони на це право, адже зараз я відпочиваю з дітьми за межами області?»

Згідно Закону України «Про відпустки» та Кодексу законів про працю України:

щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований  робочий  рік,  який відлічується з дня укладення трудового договору.

Відкликання  з  щорічної  відпустки  допускається  за  згодою працівника лише:
1) для відвернення стихійного лиха
2) виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків,
3) для відвернення нещасних випадків, простою,  загибелі або псування майна підприємств з додержанням  вимог частини першої статті 12 ЗУ «Про відпустки» та частини шостої статті 79 Кодексу законів про працю (щорічну  відпустку  на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її  частина становитиме не менше 14 календарних днів)
4) в інших випадках, передбачених  законодавством.

У разі  відкликання  працівника  з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована  на  оплату невикористаної частини відпустки. В даному випадку відкликання з щорічної відпустки здійснено в порушення норм законодавства, а тому є незаконним. Законодавець, як підставу відкликання з відпустки, «виконання важливого завдання» не передбачає. Обравши Європейський вектор розвитку, ми маємо пам’ятати, про дотримання вимог та норм законодавства є основою для побудови демократичного суспільства.