Інтернет зараз практично всюдисущий – ми користуємося послугами всесвітньої мережі для відправки пошти, участі в різних соціальних проектах, створення власних сторінок і щоденників. Природно, що, розміщуючи певну інформацію в мережі, будь то текстові файли або графічні, людина розраховує на те, що вони залишаться унікальними. Іншими словами, що викладену в мережу інформацію, не опублікують десь ще без відома автора. Або навіть, як часто трапляється, безсоромно привласнивши її авторство зовсім іншій людині. З файлами текстовими, якщо справа стосується книги або наукової роботи, законодавці вже більш-менш розібралися. А ось захист авторських прав на фото в Інтернеті – питання, навколо якого і донині постійно ведуться суперечки і дебати.

Справа в тому, що людина, яка зробила фотографію, не відразу була визнана володарем прав на своє творіння. Статус фотографій, як самостійного виду об’єкта авторського права, був предметом дискусії протягом тривалого часу. Чому? Тому що превалювала думка про те, що знімок – це виключно технічний результат копіювання, вироблений за допомогою фотоапаратури і оброблений за допомогою набору хімікатів. Однак, такий підхід не враховував творчу складову цього процесу. Адже фотограф, який вибрав сюжет, сформував композицію, наситив знімок естетичної виразністю, є художником, творцем.

Сьогодні, незважаючи на те, що фотографія вже є повноцінним об’єктом авторського права, а авторські права захищені як національним, так і міжнародним законодавством, все частіше фотографії «крадуть». Особливо такі дії стали популярними в наші дні, в пік розвитку мережі Інтернет. Справжньому власнику фотографії цей факт неприємний як «за людськими», так часто і з комерційних причин. Навряд чи той, хто доклав зусиль для створення будь-якого продукту (в нашому випадку – фотографічного зображення), буде радий тому, що у нього його просто вкрали. А також, тут зачіпається поняття «ексклюзив», за який професійного фотографа було сплачено певна сума грошей. Тим більше, факт крадіжки фотографії не порадує редакцію видання, яка розраховувала на унікальність кадру і будувала на цьому свою видавничу політику.

Безумовно, захист авторських прав – не найлегше заняття. Але, законодавством України авторські права захищені. Якщо вашу фотографію вкрали, в першу чергу варто подбати про докази того, що цей знімок зробили саме ви. Негативи, вихідні файли (якщо фото цифрове), наочні приклади того, що ці фото вже раніше публікувалися в газетах або журналах – можуть бути вагомим аргументом і доказом на користь того, що автор саме ви, і ніхто інший. Якщо фото публікувалося на сайті в електронному вигляді, то можна себе убезпечити, завірити нотаріально роздруківку зі сторінки Інтернет-ресурсу.

Є ще один спосіб запобігти несанкціонованому використанню свого фото – подумати про можливість крадіжки заздалегідь, особливо, якщо у вас є унікальні, ексклюзивні кадри. Для цього роздрукований примірник фотографії, негатив або вихідний файл, записаний на електронному носії, відправляється у вигляді цінного рекомендаційного листа на свою власну адресу і на своє ім’я з описом вкладення. Даний конверт автор зберігає не розкриваючи, до виниклого порушення. Якщо плагіат все-таки відбувається, то саме запечатаний лист разом з документами про його відправку і стане фактичним доказом того, що фотографія була створена на даний момент точної дати. Безумовно, як таке авторське право виникає в момент створення зображення, але якщо воно не було зареєстровано офіційно, є лазівка ​​для непорядного ставлення до вашого творіння. Такий лист, хоч і не буде юридично незаперечним доказом авторства, проте, стане вагомим непрямим аргументом на вашу користь. Їм ви все-таки заявили про своє авторство на певний момент часу. Не зайвим буде поставити знак охорони авторського права – © з зазначенням вашого імені або псевдоніма при використанні свого знімка на сторінках мережі.

Наступним кроком, після того, як ви зберете всі можливі докази, для вирішення конфлікту потрібно звернутися до порушника. Ви складаєте в письмовій формі претензію, яка повинна містити ваші вимоги з посиланням на нормативні акти і докази авторства. До речі, цей крок можна і не робити, ви маєте право відразу ж звернутися з позовом до судових органів. Також поступайте в тому випадку, якщо ви не отримали відповіді або вам прийшов негативну відповідь. У судових інстанціях можна вимагати відновлення порушених прав або припинення дій, які порушують ваше авторське право, а також відшкодування моральної та матеріальної шкоди, публікації в ЗМІ даних про допущення порушення авторського права і судових рішень з приводу даного інциденту. Ви повинні знати, що законодавством передбачена реальна адміністративна і кримінальна відповідальність за порушення авторства, і не дозволити ущемити свої права.

Вам буде цікаво і корисно дізнатися також про те, що такі популярні ресурси як Google, також дбають про те, щоб мінімізувати несанкціоноване використання авторських фотографій. Нещодавно з’явився новий сервіс пошуку зображень за зовнішнім виглядом. Ви завантажуєте досліджуване зображення, а пошуковик видає результати, до яких включено такі ж картинки або схожі. Також існує сервіс www.tineye.com, який – шукає копії фотографій коли-небудь розміщених в інтернеті. Проте, знайшовши свою фотографію в мережі, цим ви авторство не доведете. Тому, якщо зображення дійсно цінно для вас, подбайте про юридичне оформлення авторських прав заздалегідь, щоб убезпечити себе від плагіату.

Автор статі — журналіст Олег Григор’єв.