Напевно, в цьому році тільки ледачий не скаржився на спекотне літо, страшну спеку і високу температуру. Але скаржаться то адже тільки один одному, а потрібно використовувати для цього «книги скарг». Отже, уявімо, що ви державний службовець або офісний планктон, який зобов’язаний відпрацювати свою зміну, з 09.00 до 18.00, в приміщенні без кондиціонера. Працювати в задушливому кабінеті неможливо, вам погано, продуктивність праці падає, а що робити, всім адже жарко. А робити треба ось що – скаржитися, тобто відстоюйте свої права на комфортні умови праці. Кому і на що скаржитися?

Існує чарівна постанова № 42 от 01.12.1999 року про санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень (так, так, держава турбується про вас, правда не всі про це здогадуються).

А щоб не мучити вас статтями з цього положення зазначу тут найважливіше: «При виконанні робіт операторського типу, пов’язаних з нервово-емоційним напруженням в кабінетах, в залах обчислювальної техніки та інших приміщеннях повинні дотримуватися оптимальні умови мікроклімату»:

1. Температура в приміщеннях, згідно з установленими нормами, не повинна перевищувати 24-25 градусів;
2. Відносна вологість 55-75%;
3. У приміщеннях, повітря повинне рухатися зі швидкістю не менше 0,1 метрів в секунду.

Важливий момент: «нормалізація несприятливих мікрокліматичних умов у вашому кабінеті здійснюється за допомогою комплексу заходів». Говорячи простими словами, ваше керівництво повинно забезпечити вам належні умови праці.

Якщо говорити про наш, супер вологий клімат, то відповідно до пункту 2.9 «При поєднанні температури повітря, що перевищує допустимий рівень, з відносною вологістю, яка перевищує 75%, тривалість регламентованих перерв рекомендується встановлювати не менше 20% робочого часу». Тобто кожну годину відпочиваємо по 12 хвилин.

Отже, якщо вам все таки не байдужі умови праці, в яких ви працюєте або ж ви просто істерична натура, що відстоює завжди право на правду (останнє переважно), необхідно зробити наступне:

– Керівництву, в письмовій формі, подати заяву із зазначенням реального стану речей, не забувши викласти прохання, наприклад, встановити кондиціонер або подовжити перерви, без утиску розміру зарплати. Попросіть в заяві вирішити ваше питання протягом тижня і надати відповідь (ага, страшно сваритися з начальством?). Обалдівший керівник скоріше за все пошле вас далеко, але ви ж не здивовані, ви ж це очікували, значить залишилися таким же спокійним і розважливим з ще однією скаргою в кишені.

Другу скаргу ви пишіть в державну санітарно-епідеміологічну службу (в вашому місті), де вказуєте, що вас позбавляють нормальних умов праці, які вам зобов’язані забезпечити за законом і проханням вжити відповідних заходів (звичайно, можна ще в прокуратуру і в міські органи управління написати ). Ті самі відповідні заходи, по відношенню до вашого керівництва будуть наступні: в залежності від ступеня порушення і недотримання норм накладається штраф у розмірі від 100 до 400 грн.

Не забуваємо, що згідно Закону України “Про охорону праці” працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують, або для виробничого або навколишнього середовища. Він зобов’язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця.

Я розумію, що зараз функцію профспілки, як захисника по відстоюванню прав простих трудящих, тобто ваших прав, нікому більше виконувати. Та й великих підприємств залишилося не так багато. Тому залишається головний принцип, яким ви повинні завжди дотримуватися: порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих! Якщо ви не будете захищати свої права, то ніхто інший їх теж захищати не буде.
Не бійтеся відстоювати свої права!

П.С. Ці норми, на жаль, не поширюються на мікроклімат пересувних транспортних засобів, підземних і гірничих виробок, тваринницьких і птахівницьких приміщень для зберігання сільськогосподарської продукції, холодильників і складів.