Не дарма кажуть: «що не заборонено, те – дозволено». Якщо говорити про дискримінацію, то в Україні немає жодного механізму, щоб притягнути до відповідальності тих, хто позбавляє прав інших тільки через приналежність до тої чи іншої етнічної групи. На словах, звичайно, заборона існує, навіть у найвищому законодавчому акті – Конституції України. Стаття 24 красномовно говорить: «Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками…» Про покарання за недотримання прав немає навіть натяку.

Натяки на покарання можна знайти у інших нормативно-правових актах, але обмежуються вони фразою: «Особи, винні в порушенні законодавства, несуть цивільно-правову, адміністративну чи кримінальну відповідальність відповідно до законодавства України». А так як цивільно-правова відповідальність за дискримінаційні дії у законодавстві України не визначена, то винні у дискримінації залишаються непокараними.

Користуюсь своєю безкарністю, посадові особи державних органів дозволяють собі «відфутболювати» людей тільки тому, що у них інший колір шкіри. Розповімо вам історію одного рома з Мукачева, який більше року намагався отримати хоч якийсь документ, який би засвідчував факт його існування.

А першим таким документом стало рішення Мукачівського міськрайонного суду, яким встановлено факт народження Форкош Юрія Юрійовича, мешканця м. Мукачево. Отримав він цей документ завдяки зверненню до Мукачівського правозахисного центру, один з офісів якого знаходиться на території ромського поселення. Центр займається наданням безкоштовної правової допомоги бідним верствам населення.

Маючи на руках це рішення, Форкош Ю.Ю. звернувся із заявою до відділу державної реєстрації актів цивільного стану по м.Мукачево реєстраційної служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області для державної реєстрації факту народження та видачі свідоцтва про народження на підставі рішення суду.

Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м.Мукачеву реєстраційної служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області Форкош Ю.Ю. було відмовлено, так як у разі досягнення дитиною 16 років державна реєстрація її народження може проводитися за її особистою заявою з пред’явленням паспорта та відповідно до законодавства, яке регулює порядок поновлення актових записів цивільного стану. Заява про поновлення актового запису цивільного стану подається до відділу ДРАЦС за місцем проживання заявника при пред’явленні паспорта або паспортного документа. Оскільки у Форкош Ю.Ю. відсутній паспорт та паспортний документ відділом не може бути проведена відповідна реєстрація (Правила реєстрації актів цивільного стану в Україні).

Довелося пану Форкошу знову йти до Правозахисного центру, де юристи підготували вже наступну заяву до суду. 04 грудня 2013 року Закарпатським окружним адміністративним судом було винесено постанову, якою зобов’язано відділ ДРАЦС по м. Мукачево зареєструвати факт народження Форкош Ю.Ю. на підставі рішення суду та видати свідоцтво про народження.

Форкош Ю.Ю. звернувся до відділу РАЦС по м.Мукачево реєстраційної служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області для державної реєстрації факту народження та видачі свідоцтва про народження на підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду та постанови Закарпатського окружного адміністративного суду, однак йому було порекомендовано звернутись до міграційної служби по місцю проживання для оформлення тимчасового посвідчення або довідки, яка встановлює його особу. Без пред’явлення одного із зазначених документів свідоцтво про народження видати неможливо.

Закарпатським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист для примусового виконання рішення суду від 04.12.2013 року у відповідності до статті 258 КАС України.

Як тільки було відкрито виконавче провадження, перелякані працівники РАЦСу почали телефонувати до офісу Мукачівського правозахисного центру та на підвищених тонах з’ясовувати, як це ми посміли судитись з “самою Юстицією” та яке в нас є право змінювати існуючу систему та правила, адже все працює вже десятки років!”. Переконати їх в тому, що система не працює – нам не вдалося.

У березні 2014 року рішення суду було виконане. Відділом реєстрації актів цивільного стану по м.Мукачево зареєстровано факт народження Форкош Юрія Юрійовича та видано свідоцтво про народження. Через рік та два місяці після першого звернення до Правозахисного центру.

Сподіваємось, не треба коментувати, що якби на місці Юрія Форкоша був не ром, то питання могло би вирішитись без судів та виконавчих приписів. Очевидно, що працівники відділу РАЦС просто вирішили показати свою зверхність, мовляв, «буде нам тут якийсь ром вказувати, що ми маємо робити». І саме злісне невиконання судових рішень та постанов дає нам право стверджувати факт дискримінації. Адже кому, як не працівникам управління юстиції не знати, що за дискримінацію немає жодного покарання. А для виконання постанови суду є усі підстави – Конституція України є основним Законом України, який перекреслює усі «підвідомчі акти». Факт того, що у Мукачеві до внутрішніх документів ставляться з більшою повагою, ніж до Конституції України, зайвий раз підтверджує: дискримінація в Україні дозволена.

PS: Центри правової інформації та консультацій, які надають безоплатну правову допомогу ромському населенню працюють при підтримці програми “Рома України” Міжнародного Фонду «Відродження». Детальніше про діяльність мережі центрів, основи та принципи роботи читайте на сайті www.legalspace.org в розділі “Посилення правових можливостей ромських громад”. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження», інших громадських, релігійних, політичних організацій та приватних осіб.