Публікації

Ресоціалізація

ищу работу
Соціальне підприємництво, як явище, в Україні з’явилося не так давно, оскільки економічні умови в нашій країні не сприяли виникненню і розширенню такого роду діяльності. Якщо говорити про суть цього поняття, його загальної спрямованості, то – це бізнес-проекти, які націлені на вирішення соціальних проблем.

Само по собі нове словосполучення «соціальне підприємництво» вперше прозвучало в сімдесятих роках в США. Тоді кілька неприбуткових організацій організували спільний бізнес, щоб надати роботу соціально вразливим категоріям громадян. За задумом бізнес-проект повинен був позитивно впливати на суспільну свідомість, бути корисним і прибутковим, інакше відмінності між соціальним підприємництвом і благодійністю перестали б існувати. Одним з найбільш знаменитих соціальних підприємців став банкір Гремін Мухаммад Юнус, який крім цієї комерційної структури створив низку соціальних підприємств, за що в 2006 році був удостоєний суспільного визнання і Нобелівської премії.

В Україні соціальних підприємств стає все більше з кожним днем ​​і на сьогодні їх кількість становить понад 700 організацій по країні. Так, в Одесі працює громадська організація «Дорога до дому», яка видає газету для бідних. Так само під її початком функціонують цехи з пошиття одягу. Як працівників адміністрація найняла асоціальних особистостей (так званих бомжів), яким надають шанс отримати професію і почати повноцінне життя. У Житомирі працює ливарний цех, в якому люди, що вилікувалися від наркотичної залежності, намагаються реабілітуватися за допомогою трудотерапії. Львівська «Оселя» збирає під своїм дахом бездомних, дає їм їжу і дах, а заодно і роботу по ремонту старих меблів, яку потім продають з молотка. За рахунок виручених коштів функціонує притулок, і отримують зарплату співробітники. В одній з Луганських організацій, яку створила група ВІЛ-інфікованих, готується одяг під замовлення.

На цих прикладах чітко видно, що ідея соціального бізнесу полягає в тому, щоб придумати щось нове і надати робоче місце тим, кого суспільство перестало сприймати як рівноправних членів. У свою чергу, соціальний підприємець – це людина, яким рухає не спрага наживи і особистої вигоди, а ідеї суспільного блага. Головна ідея соціального підприємництва – застосування унікальних схем, які дозволять охопити ту чи іншу соціальну групу людей. Наприклад, послуга зі створення аудіокниг для людей з вадами зору, якої в Україні раніше не було.

Також варто відзначити, що соціальне підприємництво виникало і прогресувало в Україні в процесі розвитку благодійних фондів. Є приклад такого фонду, який вирішив заробляти для себе. Його цільовою групою були люди з психічними захворюваннями. Проводити їх реабілітацію та ресоціалізацію, було вирішено шляхом виготовлення і подальшого продажу фарфорових виробів, біжутерії ручної роботи. Серед пацієнтів цього центру систематично проводяться заняття з арт-терапії, під час яких вони і займаються виробництвом різних прикрас. Власне, продукт є в наявності, залишається справа за його продажем. Саме на цьому етапі буде необхідна співпраця з людиною, що займається приватним підприємництвом і який має розвинену мережу для збуту біжутерії. Ці взаємини носять взаємовигідний характер, оскільки підприємець організовує збут продукції під логотипом фонду, а останній має фінансові надходження у вигляді цільових внесків від бізнесмена. Така схема роботи цікава і для безпосередніх клієнтів, рядових членів організації, оскільки вони не тільки займаються улюбленою справою, відчуття зайнятості і потрібність, а й отримують за це грошову компенсацію, тобто – реальний заробіток.

Зізнайтеся собі, що інваліди, бомжі, колишні ув’язнені, неважливо як вони ними стали – це люди, викинуті за борт і у них немає ніякої можливості стати іншими, суспільство їм не дає вибору, їх не беруть на роботу, їх не пускають в свої компанії, їх просто навмисно всі ігнорують.

Ресоціалізація таких людей у ​​вигляді соціального підприємництва, це унікальна можливість, дати зневіреним і втратили сенс в житті людям шанс, відчути себе знову щасливими і потрібними. Робота в таких соціальних підприємствах дає людям можливість змінити свої цілі і установки, а також придбати нові цінності в житті.

Однак, в нашій дійсності все ще залишається досить перешкод для того, щоб соціальне підприємництво розвивалося такими ж темпами, як, наприклад, в Європі чи Сполучених Штатах. Суспільство і бізнес ще не готові до цього, хоча експерти пророкують соціальному підприємництву в Україні велике майбутнє, якщо будуть створені сприятливі умови для діалогу між бізнесом і соціальним сектором. Ставку в цьому питанні роблять виключно на державу, яка повинна буде надати інформаційну, консультативну та фінансову підтримку. Тільки при створенні такої платформи, яка забезпечить неминучу зустріч ідей і капіталу, соціальне підприємництво зможе скласти адекватну конкуренцію звичайному способу ведення бізнесу в різних сферах.

Автор: Олег Григор’єв, спеціально для фонду «Розвиток»

Фотографія взята із мережі Інтернет