Джерело

Принесення присяги

У всіх ромських групах в регіоні є найнадійніший спосіб встановлення істини в тих випадках, коли зібрана інформація є нечіткою, чи коли заяви свідків суперечливі. Це прийняття публічної присяги («xas sovlax», «žas te solaxares» і т.д.), перед ромським судом у формі певного ритуалу з деякими нюансами у кожній окремій ромській групі.

У колишньому Радянському Союзі клятва приносилася перед іконою, найчастіше, перед образом Святого Миколая Чудотворця, який вважався покровителем ромів, які проживали на цій великої території. Прийняття присяги це подія, яка відбувається перед судом ромів, перед родинною іконою або церковною. У Румунії і Болгарії, Чехії, Словаччині та Угорщині клятва приймається в церкві, найчастіше перед іконою Богородиці; в Румунії і Болгарії часто в присутності священика. Група Šanxajci або Kitajcurja з Одеси (колишній Келдерари з Одеси, які жили в Китаї протягом кількох десятиліть) приймають присягу перед іконою і обов’язково, що це повинно бути зроблено перед палаючим вогнем. У Болгарії в багатьох випадках Kardaraši (з підгрупи Njamci) приймали присягу біля монастиря і / або біля річки, так як вважається, що клятва досягає своєї могутності, якщо її дають в стоячій воді або на болоті. У Болгарії, вважається, що найсильніша клятва та, яка приноситься перед хрестом. У Болгарії зовсім недавно була прийнята присяга перед двома дерев’яними паличками у формі хреста з двома сигаретами, розташованих над хрестом (символ вогню). Після присяги особа, яка її надавала, повинна викурити сигарети перед громадськістю. В Росії та на Україні, роми, які є мусульманами (Krimurja), можуть прийняти присягу у дворі мечеті, однак клятва частіше береться перед буханцем хліба. Роми-мусульмани з Болгарії, також приймають присягу над буханку хліба, а роми з Косово часто приймають присягу над священним Кораном. Кожна клятва закінчується перерахуванням серйозних наслідків, які відбудуться у разі помилкових свідчень. Загалом, всі ромські групи вірять, що порушення клятви призведе до всіх видів нещасть в найближчому майбутньому. Оскільки прийняття присяги є надзвичайно серйозним інструментом у встановленні істини, ніщо не може бути оскаржене після того, як клятва принесена і остаточне рішення суду прийняте.

Джерело

Виконання судових рішень

На практиці, рішення суду є обов’язковим для ромів. Ромський не має спеціальних правоохоронних органів, щоб забезпечити виконання його постанов і санкцій, які він містить. У таких співтовариствах, як ромське, де влада громадської думки в рамках одного співтовариства і суспільних відносин, переважає над особистісною, є фактом, що установа, як-от ромський суд є набагато більш ефективною, ніж всіх ті правові інститути сучасного суспільства з їхніми методами примусу і величезними бюджетами.

Рішення, прийняте на основі консенсусу є тим самим, що не можна ігнорувати, так як це розглядалося б не тільки як виключно нешанобливо по відношенню до авторитетних людей в суспільстві, а й до ромської громади в цілому. Неминучим покаранням за такого роду поведінку було б насильницьке вигнання з громади. Це також є основною мотивацією для людей підкорятися правилам – ніхто не хоче бути відкинутим від своєї спільноти, або з їх найближчого оточення, що для ромів є еквівалентом соціальної смерті.

Класифікація випадків, які слухали у ромському суді

Справи, які вирішувалися у ромському суді, можна розділити на кілька основних категорій. Ця класифікація не є абсолютною, і на практиці, ці категорії не можуть бути чітко визначені. Проте, така формалізована класифікація допомагає зрозуміти суть явища.

1) Суперечки економічного характеру
Це найбільш часті суперечки, які вирішуються ромським судом в усіх ромських групах. І сьогодні, і в їх кочовому минулому ці питання різнилися. Вони включають в себе широку сферу економічної та комерційної діяльності, чого й слід очікувати, беручи до уваги виняткову гнучкість ромів (особливо ромські групи Центральної та Східної Європи) в пошуках потенціально вигідних ніш. Таким чином, суд ромів може бути скликана у зв’язку із зазіханнями на ринку, недобросовісній конкуренції, браконьєрстві, невиплачених боргах і т.д. Насправді, це були основні причини скликання суду в кочовому минулому. Наразі, тільки типи економічної діяльності змінилися.

2) Суперечки, пов’язані з родиною
Справи, які підпадають під цю категорію, відносяться до сфери відносин між сім’ями, які уклали шлюб – для компенсації, наприклад, якщо наречена не незаймана, намагаючись з’ясувати, чому вона не незаймана, знаходячи рішення або компенсації, якщо після заміжжя вона тікає до своїх батьків або до іншої людини, конфлікти між чоловіком і дружиною, або між дочками і матерями в законі і т.д. В цих випадках, у суді йде мова про ціну, яка вже була сплачена за невістку: гроші мають бути повернуті, плюс компенсація за заподіяну моральну шкоду та ін.
Як правило, ромські групи в країнах колишнього Радянського Союзу рідко звертаються до ромського суду в таких випадках. Їх мета полягає в тому, щоб вирішувати питання в рамках двох великих сімей і не доводити проблему до громади. Суд частіше «скликали» в таких випадках серед Келдерарів і Ловарів, тому що у них є звичай платити ціну за наречену. Проте, серед ромських груп в Болгарії і Румунії судові справи з таких питань є звичайним явищем (близько половини випадків). Ймовірно, головним фактором для пояснення цих відмінностей є той факт, що шлюби за угодою із матеріальним «викупом» серед ромів Болгарії і Румунії є традиційними, в той час як серед ромів в колишньому Радянському Союзі такі види платежів, та відповідно шлюбів порівняно рідкісні – вони є традиційними тільки серед the Krimurja. В більш-менш обов’язковій формі вони є серед Келдерарів і Ловарів, і як правило, відсутні серед інших груп.

3) Моральними і етичні суперечки
Скликання ромського суду в зв’язку із цими питаннями, можна знайти в усьому регіоні Центральної та Східної Європи, які були досліджені Єленою Марушіаковою та Веселіном Поповим, однак в не дуже частих випадках. Ромський суд скликається лише тоді, коли конкретні економічні інтереси знаходяться під загрозою. Під час судового слухання обговорюється не лише факт співпраці, але і його наслідки – наприклад, економічні втрати конкретного члена спільноти, який ініціює судове слухання. Також, суд скликається в разі конфлікту або ситуації, коли чийсь авторитет або ім’я постраждали, так як престиж і ім’я для цих ромів розглядаються як виключно важливі речі. Часто справи, що стосуються моральних питань йдуть рука об руку з тими, що стосуються сімейних відносин.

4) Питання, які стосуються всієї спільноти (або їх частини)
Скликання ромського суду в таких випадках вважається можливим усіма групами ромів, але для практичних цілей це відбувається рідко. Такі випадки останнім часом відбувалися в Росії, коли ромський суд, вражений випадками наркоманії серед молодих ромів, локально заборонив продаж наркотиків. Це відобразилося на всій громаді. Цікавим варіантом вирішення проблеми всієї громади була пропозиція відомого лідера ромів в Москві, яка заклечалась у тому, щоб скликати «sxodka» з авторитетних людей з усіх ромських груп, для того, щоб обрати гідних керівників ромського руху і ромської громадської організації.

Джерело

Значення і перспективи ромського суду

Ромський суд відіграє виняткову роль в житті багатьох груп ромів, які проживають в регіоні Центральної, Східної та Південно-Східної Європи. Наявність (або відсутність) суду є чітким маркером диференціації ромів від інших осілих громад ромів і від оточуючого населення. Це також виражається самими ромами, де базується інститут. Суд ромів є типовим і ефективним механізмом їх етносоціальної організації; це активний соціальний регулятор, який може контролювати і блокувати девіантної поведінку в даному суспільстві і забезпечити його стійкість.

Якщо дивитися з історичної точки зору представляється, що наявність суду стало найнадійнішим засобом для збереження етнічної самобутності громади і тим явищем, яке забезпечує існування його ендогамії. Крім того, наявність загального ромського суду в країнах колишнього Радянського Союзу сприяло розвитку свідомості єдності пан-Романі, який в цьому регіоні має помітно більш сильну присутність, ніж де-небудь ще в світі. Іншими словами, суд ромів по суті є активним чинником в розвитку суспільства.

Попри традиційний характер інституту, його трансформація можлива. Для ромських громад, зі своїм власним способом життя, визначено жити в чужому макро суспільстві; це природно, що вони не можуть бути повністю ізольовані. Незважаючи на це, ми навряд чи можемо очікувати на зникнення ромського суду, як одного із основних елементів, який об’єднує і зберігає ромську громаду, де він функціонує. Проте, принцип консенсусу, який є основною концепцією ромського суду, все більше і більше стає сильнішим в порівнянні з розвитком сучасної цивілізації, яка побудована на інших принципах і нормах. Таким чином, перспективи ромського суду залишаються неясними, і в значній мірі залежать від перспектив загального розвитку ромських громад.

Переклад Ірини Миронюк з наступного джерела:
http://romafacts.uni-graz.at/index.php/culture/culture-2/the-roma-court