Повертатися чи не повертатися? Це питання постає перед українцями, які отримали вищу освіту в Німеччині. Знайти роботу тут нелегко, але і в Україну їде меншість. Нарешті, з німецьким дипломом відкритий цілий світ.

Сергій Маіло з українським дипломом бакалавра поїхав вчитися до Німеччини. У Мюнхенському університеті Людвіга Максиміліана отримав спочатку ступінь магістра, потім докторську ступінь за спеціальністю фізика. Уже кілька років він працює за фахом в Швейцарії. “У Німеччині влаштуватися в моїй сфері важко навіть німцям. Незважаючи на те, що науці тут надають великого значення. Тому я шукав місце за кордоном. Я ще молодий, і хочу побачити світ. Єдине, що мені точно зрозуміло: в Україні мої знання не затребувані. Нарешті, я опинився в Швейцарії”, – розповідає Сергій.

Сергей Маіло з німецьким дипломом направився в Швейцарію

Зі свого досвіду знаючи, як важко зорієнтуватися по закінченні навчання, Сергій Маіло разом з іншими активістами Союзу українських студентів у Німеччині взявся організовувати “кар’єрну біржу” для українців, які навчаються, або тільки що закінчили німецьку вищу школу. Разом з друзями по СУСН він півтора року присвятив підготовці до першого такого заходу для українців в Німеччині. Результатом стала конференція “Нові шанси – нові ринки”, яка відбулася днями в Майнці. Інтерес до заходу виявився величезним – порожніх місць у великому конференц-залі торгово-промислової палати Майнца не виявилося. Головна ідея конференції полягала в тому, щоб показати молодим українським фахівцям можливості працевлаштування в німецьких фірмах, які ведуть бізнес в Україні. На конференції виступили експерти, які консультують німецькі підприємства при виході на український ринок. У студентів була можливість поспілкуватися з фахівцями з рекрутингових компаній.

Оксана Янко: було б цікаво працювати в українсько-німецьких проектах

Широкі кар’єрні можливості, як показала конференція, українсько-німецьке ділове співробітництво відкриває насамперед перед економістами, юристами, інженерами або програмістами. Оксана Янко з Житомира зараз вчиться в Вісбаденської бізнес-школі за фахом International Business Administration. Паралельно з навчанням Оксана працює за фахом в компанії, що займається нерухомістю. Отримавши диплом, вона планує спробувати свої сили в одній з компаній, яка реалізує проекти в Україні. “Я знаю німецький менталітет, я знаю український менталітет. Мені здається, що це буде мені цікаво, якщо мова йде про налагодження економічних зв’язків між Україною та Німеччиною”, – говорить Оксана.

Цінні кадри з українським корінням

Спеціаліст з підбору персоналу Карола Шеффель переконана, що такі молоді фахівці як Оксана – дуже цінні кадри для німецьких компаній, які інвестують в Україну або хочуть вийти на український ринок зі своєю продукцією. “Зі свого досвіду можу сказати, що компанії шукають таких людей. Вони не тільки знають мову і тонкощі роботи з українцями. Європейський диплом дає роботодавцю подання про кваліфікацію молодого фахівця. Зазвичай до німецького диплому не треба додавати купу рекомендацій – роботодавець відразу розуміє, з ким має справу “, – зазначає Шеффель.

За словами “хед-хантерки”, кваліфіковані українці з німецьким дипломом і багаторічним досвідом роботи в Німеччині можуть претендувати на непогану зарплату. “Управлінський персонал з такою кваліфікацією дуже цінується. Можна розраховувати на зарплату, яка значно перевищує середні показники в Україні”, – говорить Карола Шеффель.

Набратися терпіння. Навіть з хорошим дипломом беруть не відразу

.

Навіть кар’єрні перспективи на батьківщині варто шукати з деяким досвідом роботи в Німеччині. Однак влаштуватися тут нелегко. У цьому переконалася Анна Лисак з Дніпропетровська. З отриманими в Майнці дипломом економіста вона півроку шукала роботу: Анні довелося розіслати своє резюме в більш ста компаній по всій Німеччині, поки її запросив роботодавець. “Взяли на роботу не відразу. Спочатку довелося проявити себе на піврічний практиці. Мені ще пощастило, що цього літа спростили законодавство про прийом на роботу іноземців”, – говорить Анна. Тепер німецькі роботодавці вже не змушені доводити в відомствах, що іноземець, якого вони беруть на роботу, є незамінним фахівцем, а німецьких претендентів з такою кваліфікацією немає.

Анна зізнається, що коли навчалася, ставила собі за мету залишитися в Німеччині, а з Україною нічого спільного мати не планувала. “Тепер мені здається, що було б цікаво в майбутньому втілювати якісь спільні проекти з партнерами в Україні”, – зізналася Анна Лисак після спілкування з німецькими інвесторами, які працюють в Україні.

В Україні можна швидше професійно розвиватися

.

Повернутися в Україну, отримавши освіту в Німеччині, наважуються одиниці. Занадто разючими здаються контрасти в житті двох країн, молоді фахівці часто не впевнені, що їх знання та досвід будуть належним чином оцінені на батьківщині. Ці побоювання не зупинили випускника Регензбурзького університету, киянина Юрія Дідевича. Зараз юрист з німецьким дипломом працює в Торгово-промисловій палаті Львова. “Ми з одним німецьким колегою заснували Європейський офіс при палаті. Займаємося економічним консалтингом, шукаємо інвесторів для Львова, налагоджуємо ділові зв’язки”, – розповідає Юрій. Він переконаний, що в Україні професійне життя цікавіше, можна швидше професійно розвиватися. “Ввести німецький підхід до роботи в екстремальних українських умовах – це серйозний виклик. Я впевнений в успіху своєї справи і бачу більше кар’єрних шансів в Україні”, – зазначає Юрій.

Втілювати в життя ідею Європейського офісу Юрію допомагає «CIM» – Центр міжнародної міграції та розвитку, який знаходиться у Франкфурті-на-Майні. Ця організація допомагає іноземним фахівцям з німецькими дипломами, які повертаються на батьківщину, втілити свій закордонний досвід в інноваційні проекти. Зокрема, «CIM» протягом двох років надає фінансову підтримку – до 1600 євро щомісяця. Програми «CIM» Юрій представив на форумі в Майнці. Візитки у нього розібрали за лічені хвилини. Можливо, тих, хто повертатися в Україну, завдяки програмам CIM стане трохи більше.

 Хочу за океан

.

Анна Олійник хоче побачити світ. Втім, киянка Анна Олійник, яка отримала в Мюнхені диплом біолога, не поїде в Україну навіть з фінансовою підтримкою. Молодий фахівець каже, що по її спеціальності на батьківщині немає ніяких перспектив кар’єрного росту. Вона вирішила отримувати PhD в Австралії. Адже, на думку Анни, в таких країнах як США або Австралія можна значно швидше досягти кар’єрного успіху в галузі досліджень, ніж в Німеччині. “Тут я з дипломом отримала лише роботу асистента. А це дуже нудно і не відповідає моїй кваліфікації“, – нарікає випускниця Мюнхенського університету.

Німецький диплом відкриває двері для кар’єри де завгодно в світі. Однак тим, хто, як Анна Олійник, вирішив отримувати науковий ступінь не в Німеччині, слід мати на увазі: без стипендії це може бути важко. Адже, на відміну від Німеччини, наприклад, в Австралії аспіранти не отримують грошей, а навчання часто коштує чимало. Зате німецькі університети платять 50 відсотків від зарплати наукового співробітника. Отже, перед тим як шукати щастя за океаном, треба добре зважити всі “за” і “проти”.

Автор: Євген Тейзе

Редактор: Захар Бутирський

Фотографії Німецька хвиля